В Австрії скликають Раду нацбезпеки через російських шпигунів
Джерело: Карл Негаммер/X
1 квітня канцлер Австрії Карл Негаммер повідомив про скликання Ради національної безпеки після затримання за підозрою у шпигунстві на РФ колишнього співробітника нині розформованого Федерального відомства із захисту конституції та боротьби з тероризмом (BVT) Егісто Отта.
Негаммер наголосив, що російські шпигунські мережі загрожують Австрії, проникаючи в політичні партії, об’єднання, або ж експлуатуючи їх.
Засідання Ради національної безпеки призначили на 9 квітня.
Є серйозні звинувачення у шпигунстві. З одного боку, ці звинувачення мають бути роз’яснені судовими органами, а з іншого – необхідна оцінка та роз’яснення того, який вплив ці звинувачення мають на ситуацію з безпекою в Австрії. Тому 9 квітня я скличу раду національної безпеки, – зазначив канцлер.
Es stehen schwerwiegende Spionagevorwürfe im Raum. Zum einen müssen diese Vorwürfe von der Justiz aufgeklärt werden, zum anderen bedarf es eine Beurteilung und Klärung, welche Auswirkungen diese Vorwürfe auf Österreichs Sicherheitslage haben. Ich werde daher den Nationalen…
— Karl Nehammer (@karlnehammer) April 1, 2024
Про затримання Егісто Отта стало відомо наприкінці березня. Австрійські органи правопорядку затримали колишнього офіцера Федерального відомства із захисту конституції та боротьби з тероризмом (BVT) за підозрою у зловживанні службовим становищем та веденні розвідувальної діяльності на шкоду Австрії.
За словами прессекретарки прокуратури Ніни Буссек, разом з колишнім працівником спецслужби затримали також ще одну особу. Вона відмовилася повідомляти буль-які подробиці про цю особу. Водночас, за даними тижневика “Falter”, мовиться про зятя Отта.
Як розповіли в “Der Standard“, затриманому ексспівробітнику тодішньої BVT висувають, зокрема, передачу російським спецслужбам таємної інформації та вмісту мобільних телефонів австрійських високопосадовців.
Раніше Егісто Отт потрапив на перші шпальти новинних сайтів через зв’язок з ексчленом правління платіжної системи Wirecard Яном Марсалеком, який переховувався і якому, як вважається, він допомагав у створенні шпигунського осередку в інтересах Росії всередині австрійської BVT.
Зазначається, що Егісто Отт разом з іншим колишнім начальником управління BVT Мартіном Вайссом збирали інформацію для Марсалека, який зараз переховується в РФ і який міг працювати на російські спецслужби протягом минулого десятиліття.
Читайте також: Російська мережа шпигунів у світі стала сильнішою, ніж будь-коли – The Economist
У Der Standard додали, що Егісто Отт також підозрюється у тому, що під час ремонту службових телефонів трьох нині вже колишніх високопоставлених чиновників МВС за його дорученням було зроблено копії пристроїв, а їх зміст передано російським спецслужбам.
- Німецького військового офіцера звинуватили у шпигунстві на користь Росії.
- Речник міністра-координатора спеціальних служб Польщі Яцек Добжинський повідомив, що польська контррозвідка розслідує діяльність проросійської шпигунської мережі, спрямованої проти держав та інституцій ЄС.
- За минулі два місяці Кремль активізував в Україні мережу “сплячих” шпигунів. Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов назвав для цього причину.
- 20 березня парламент Чехії визнав Росію найбільшою загрозою безпеці країн-членів ЄС та НАТО. В ухваленій резолюції наголосили, що “терористичний режим у Росії” намагається поширити сферу свого впливу зокрема на Україну та решту європейських країн.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.