В Естонії знайшли «жувальну гумку» віком 10 500 років зі слідами ДНК дівчини

Джерело: The Guardian

Археологи в Естонії виявили шматок “жувальної гумки” кам’яного віку, яку близько 10 500 років тому жувала дівчина-підліток. Знахідку зробили фахівці Інституту історії та археології Тартуського університету: на шматку давньої березової смоли збереглися сліди зубів і сліди слини.

Смолу тоді видобували зі спаленої березової кори. У давнину її використовували як універсальний засіб – і як клей, і як щось схоже на жувальну гумку.

Виділивши ДНК зі слини науковці встановили, що смолу, ймовірно, жувала дівчина з карими очима та темним волоссям.

“Інститут має ДНК-зразки 20% населення Естонії, що дає дослідникам сучасний генетичний матеріал для порівняння і кращого розуміння давньої ДНК”, – пояснила історикиня Беттані Г’юз.

Вона додала: “Це показує, як один буденний предмет може буквально наблизити нас до людей минулого. Ми тепер знаємо, що люди жували смолу – обвуглену або нагріту кору берези – наприклад, щоб полегшити зубний біль або використати як клей. Вона й досі використовується як природний клей, щоб скріплювати тріщини на інструментах чи глиняному посуді. Ми навіть знаємо, що ця дівчина мала темні очі і волосся, і мені подобається, що це руйнує припущення про те, що північні європейці були світловолосими й блакитноокими”.

Відкриття представили у фільмі Hidden Estonia: Land of Fire and Ice, який показали на Channel 4.

Університет також досліджує інші незвичні артефакти. Серед них – 800-річний металевий хрест із зображенням геніталій. Він має рухому частину у формі вульви, яка закриває вигравіруваний пеніс і видає звук під час руху.

Професор Гейкі Валк пояснив, що така знахідка демонструє, як середньовічні естонці поєднували язичницькі символи родючості зі своєю новою християнською вірою: “Коли його носиш, він видає чудовий звук”.

У документальному фільмі також показують знахідки з поховання XII століття в селі Кукрузе. Там археологи виявили могилу жінки приблизно 50 років – “Кукрузької пані”. Її поховали з прикрасами, їжею для потойбіччя, побутовими предметами й навіть заплідненим пташиним яйцем.

Археологиня Естер Орас сказала: “Хтось вирішив, що ця жінка повинна бути похована саме з цим заплідненим яйцем. Можливо, це мало певний християнський символізм, пов’язаний із народженням або відродженням”.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.