В Ірані сталася масштабна енергетична криза: скорочений графік роботи та онлайн навчання
Джерело: The New York Times
Іран зіштовхнувся з масштабною енергетичною кризою, через яку урядові установи працюють за скороченим графіком, а школи та університети перейшли на дистанційний формат навчання. У багатьох регіонах відключено електропостачання, автомагістралі та торгові центри залишаються в темряві, а промислові підприємства зупиняють виробництво через відсутність енергії.
Дефіцит газу, необхідного для роботи країни, становить приблизно 350 мільйонів кубометрів на день. У зв’язку зі зниженням температури та різким зростанням попиту, уряд обрав заходи з нормування газу, аби уникнути відключення житлових будинків. Проте це рішення вплинуло на роботу електростанцій: 17 із них вже повністю зупинилися, а решта працюють частково.
Фото: The New York Times
Державна енергетична компанія Tavanir попередила підприємства різних галузей, від сталеливарних заводів до виробників ліків, що відключення електроенергії можуть тривати від кількох днів до кількох тижнів. За оцінками експертів, минулого тижня виробництво скоротилося на 30–50%, завдавши економіці збитків у десятки мільярдів доларів. Найбільше постраждали малі та середні підприємства.
Криза в енергетичному секторі збіглася з іншими проблемами в країні. Валюта Ірану (ріал) впала до рекордного мінімуму, а геополітична ситуація ускладнилася через зовнішній тиск і атаки на інфраструктуру. У лютому Ізраїль підірвав два газопроводи в Ірані, що змусило уряд використати резерви газу, аби уникнути масштабних збоїв.
Президент Масуд Пезешкіан заявив, що уряд успадкував виснажену енергетичну систему, яка потребує невідкладного оновлення. Іран, володіючи значними запасами природного газу, роками страждає від застарілої інфраструктури, санкцій, безгосподарності та корупції. Нині близько 90% іранських домогосподарств покладаються на газ для опалення та приготування їжі, що створює додатковий тиск на систему.
З листопада в країні почалися регулярні відключення електроенергії. Цього тижня школи, університети, банки та державні установи були закриті для економії енергії. Тепер державні установи працюватимуть до 14:00, а освітні заклади залишатимуться онлайн до кінця семестру.
Фото: The New York Times
Звичайні громадяни не впевнені, чи працюватимуть ліфти, світлофори або системи опалення у їхніх будинках. Промисловість і приватний сектор також потерпають від хаосу, що призводить до скорочення робочих місць та зростання витрат на виробництво.
Уряд проводить кампанію з закликами до зменшення споживання енергії. У державних установах намагаються мінімізувати споживання електрики, наприклад, відмовляючись від нічного освітлення. Проте розв’язання глибоких проблем енергетичного сектору Ірану вимагає довгострокових заходів і значних інвестицій.
- За оцінками фахівців, у 2024 році рівень використання вугілля у світі сягне нового максимуму у 8,7 млрд тонн та залишатиметься на високому рівні протягом кількох років. Причина – російсько-українська війна, яка призвела до газової кризи у світі.
Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.
Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.
Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.
У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.