В Ірані затримали студентку, котра роздяглася на знак протесту проти хіджабу

Джерело: euronews

Відео одиночної акції протесту поширилися в іранських соцмережах 2 листопада. На цих кадрах невідома жінка, котра роздяглася до спідньої білизна, крокує вулицею та сидить на кам’яному парапеті біля університету Азад у Тегерані.

Відео, зняті очевидцями, опублікував зокрема іранський студентський медіаканал Amir Kabir newsletter.

На іншому відео видно, як жінку заштовхують у машину чоловіка у цивільному та відвозять у невідомому напрямку. В Amir Kabir стверджують, що під час затримання дівчину побили. Відповідно до обов’язкового дрескоду в Ірані жінки зобов’язані носити хіджаб та особливий одяг у громадських місцях.

Amnesty International вимагає її звільнення.

Влада Ірану повинна негайно і беззастережно звільнити студентку університету, яка була жорстко затримана після того, як вона зняла одяг, протестуючи проти неправомірного застосування сили співробітниками служби безпеки, що вимагають обов’язкового носіння одягу в Ісламському університеті Азад в Тегерані, – заявила правозахисна організація на платформі Х.

Правозахисники наголошують, що “звинувачення у побиттях та сексуалізованому насильстві щодо неї під час затримання вимагають незалежного та неупередженого розслідування”.

У 2022 році Іран сколихнули загальнонаціональні протести після смерті 22-річної Махси Аміні, іранської громадянки курдського походження, затриманої поліцією за обвинуваченням у неправильному носінні хустки. Протести, під час яких жінки знімали хустки з голови, а іноді навіть спалювали їх, припинилися лише після репресій, внаслідок яких загинули понад 550 протестувальників. Понад тисячу мітингувальників тоді заарештували.

Хіджаб став обов’язковим для жінок Ірану з 1983 року, після Ісламської революції 1979 року.

Однак після масових минулорічних протестів, які виникли після смерті Масхи Аміні – яку затримали та арештували за порушення дрес-коду – дедалі більше іранських жінок почали порушувати правила носіння одягу.

Під час багатомісячних демонстрацій вбито кілька сотень осіб, серед яких – десятки силовиків, а тисячі осіб заарештовано.

У межах заходів із забезпечення дотримання заборони протягом минулого року влада закрила кілька підприємств за недотримання дрес-коду та встановила камери спостереження в громадських місцях для відстеження порушень.

У липні державні ЗМІ повідомили про посилення поліцейських патрулів, спрямованих на відлов тих, хто ігнорує закон, а у вересні парламент проголосував за законопроєкт, який посилить покарання для тих, хто порушує дрес-код.

Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.

Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.

Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.

У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.