В Ірпені на роботу водіями маршруток набрали жінок

Джерело: група “Ірпінь Daily” у Facebook

В Ірпені автопарк набрав на роботу жінок, аби ті стали водійками маршруток. Причиною цього є нестача чоловіків-водіїв у зв’язку з мобілізацією.

“Сьогодні (30 червня, – ред.) за кермом маршруту 389, який обслуговує Ірпінське АТП, була саме водійка”, – йдеться у повідомленні.

Фото: Ірпінь Daily

У червні цього року у Мінекономіки висловилися за необхідне акцентувати на програмах перекваліфікації українців на професії з максимальним попитом. Мовиться про жінок, котрі можуть опанувати колись “чоловічі” професії.

Ззаконодавство про мобілізацію дозволяє підприємствам, які вважаються ключовими для економіки, утримувати до 50% своїх чоловіків-працівників. Проте це не повністю розв’язує проблему. Наприклад, Київський метрополітен та міський транспорт Миколаєва вже скоротили свої послуги через нестачу працівників, призваних до армії.

Ще раніше міський голова Чернівців Роман Клічук описав ситуацію з мобілізацією працівників комунальних підприємств як “критичну”. Він заявив, що місту загрожує колапс.

Також у Мінекономіки повідомляли, аби реалізувати післявоєнне відновлення, протягом наступних десяти років Україні доведеться додатково залучити 4,5 млн працівників на ринок праці.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.