В Україні прилаштування собак, покинутих через війну, стало національним обов’язком – WP
Видання The Washington Post зібрало історії того, як українці рятують собак під час війни. Журналісти вказують, що нині це стало національним обов’язком.
Видання вказує, що у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну тодішній міністр закордонних справ Микола Кулеба закликав співробітників МЗС приводити на роботу своїх собак, а не залишати своїх наляканих хвостатих удома під час ракетних атак і обстрілів безпілотниками.
Також Кулеба “всиновив” сірого французького бульдога, на ім’я Марік, якого підібрали з-під уламків в Маріуполі. Згодом ще одним вихованцем ексміністра став пес Пузан з Лиману, що на Донеччині.
Переглянути цей допис в Instagram
Прихильність українців до порятунку тварин на передовій “буквально змінила те, як нас сприймають за кордоном”, – сказав Кулеба.
Кулеба подав у відставку у 2024 році, але Міністерство закордонних справ підтвердило, що його політика щодо собак залишається в силі.
“Вторгнення Росії зробило безпеку домашніх тварин національним пріоритетом. Сім’ї у прифронтових містах часто тікають від російських обстрілів з кількома домашніми тваринами на буксирі, а солдати годують і доглядають за тими, що залишилися. Потім волонтери, ризикуючи життям, евакуюють їх до безпечніших міст, де їх часто всиновлюють в українські сім’ї або відправляють за кордон”, – вказують у виданні.
Журналісти підкреслюють — те, на що пішли українські військові та волонтери, щоб врятувати вразливих собак, спричинило масові культурні зміни, перетворивши Україну, яку колись критикували за ставлення до тварин, на надзвичайно дружню до собак країну.
Нані багато старих правил, що забороняли приходити в певні місця з домашніми тваринами, зникли. З собаками тепер можна прийти в більшість ресторанів, кафе, салонів краси, продуктових магазинів і готелів у великих українських містах.
The Washington Post навело кілька історій про собак під час війни.
Жужа

Джерело: The Washington Post
Жужу, якій близько 6 років, взяв на виховання Микола Кулівець, коли служив у ЗСУ. Згодом він демобілізувався і переїхав з собакою до Києва.
Зграя покинутих собак блукала майже порожнім селом поблизу східного фронту, де у 2022 році перебував український солдат Микола Кулівець, але найменша, з довгою чорною шерстю та гострими вухами, вирізнялася з-поміж інших.
Одного ранку вона з’явилася зовсім одна біля дверей імпровізованої бази Кулівця. Він нагодував її сосискою, і вона більше не пішла. Він почистив її брудну, скуйовджену шерсть, назвав Жужею, дозволив зайти в дім. Через два місяці вона народжила 5 цуценят.
Це було невчасно – батальйон Кулівця збирався передислокуватися в село біля Авдіївки, і тепер він мав шість собак, які перебували під його опікою. Його командир, який сам любив собак, попросив Кулівця взяти їх із собою.
“Мати когось маленького, про кого можна піклуватися – я думаю, що це основна потреба кожної людини”, – розповів військовий.
Мати Кулівця допомогла знайти домівки для чотирьох цуценят-самців по всій Україні. Бабуся з дідусем погодилися взяти єдину дівчинку, яку назвали Асею. Наприкінці серпня, коли цуценятам було 2 місяці, Кулівець поїхав до Дніпра, щоб передати їх мамі – вперше побачився з нею після відрядження. Того ж дня він повернувся на війну, і з ним залишилася лише Жужа.
Повернувшись на схід, Кулівець разом із Жужею поїхав до міста Бахмут. Його побратими настільки прив’язалася до собаки, що назвали командний пункт “Жужа”, а її ім’я з’явилося в офіційних військових наказах.
Латка

Джерело: The Washington Post
Ганна Рудик та її донька Сильвія переїхали до Німеччини після повномасштабного вторгнення Росії. Жінка знала, що з часом вони повернуться до Києва, але боялася, що сирени повітряної тривоги та вибухи травмують Сильвію, якій зараз 10 років. Можливо, думала вона, собака допоможе. Але це мав бути врятований пес — у воєнний час, за її словами, “купувати собак більше ненормально”.
Вона побачила пост волонтера у фейсбуці. Військові, які воюють у Торецьку, доглядали за собакою, яка народила цуценят на їхній позиції. Цуценят, що вижили, евакуювали — і одне з них все ще потребувало домівки.
Собакою, що залишилася, була біла дівчинка з коричневими плямами і великими гострими вухами, як у мультяшного персонажа. Її назвали Латкою.
Її кумедний характер допоміг Сільвії пристосуватися до життя у воєнний час. Коли російські атаки на столицю змушують їх бігти в укриття вночі, Сільвія і Латка згортаються в коридорі і засинають разом.
Донателло і Леонардо

Джерело: The Washington Post
Донателло народився у прифронтовому Торецьку і був евакуйований волонтерами, коли йому було кілька місяців. У 35-річного Сергія Пяткова вже була собака — Леонардо, названий на честь черепашки-ніндзя, — коли він почав жертвувати близько 25 доларів на місяць до притулку для тварин у Києві. У липні 2024 року притулок провів кампанію з адопції. П’ятков зайшов туди і вирішив взяти песика, якого врятували у віці кількох місяців з Торецька. Продовжуючи тему черепашок-ніндзя, він назвав його Донателло — скорочено Доні.
Ліза

Джерело: The Washington Post
Ліса народилася у місті Лисичанськ, де її врятували ще цуценям і перевезли до притулку в Києві. Там її “вдочерила” художниця Олеся Драшкаба. Трирічна Ліза не боїться, коли в Києві завивають сирени повітряної тривоги, адже це означає, що її господиня, Олеся Драшкаба, ховається біля Лізиного ліжка в коридорі.
“Я думаю, це дуже добре, що люди нарешті розуміють, що собаки — це друзі та партнери, і навіть, можливо, більше”, – сказала художниця.
Хвоя

Джерело: The Washington Post
29-річна Ольга Котлярська любить повторювати, що через війну вона та її собака Хвоя приймають антидепресанти.
Котлярська — юристка, яка допомагає розслідувати воєнні злочини, скоєні Росією в Україні. Хвоя — це вівчарка, яка народилася в Авдіївці, і нею опікувалися українські військові, поки волонтери не перевезли її та її братів і сестер у безпечне місце в січні 2024 року. Незабаром після цього Росія захопила контроль над Авдіївкою.
“Спочатку вона боялася всього і всіх на вулиці. Завдяки тренуванням, лікам і любові вона робить повільний прогрес. Їй все ще потрібно багато зусиль, щоб не впадати в паніку, і ми все ще працюємо над цим”, – сказала Котлярська.
Лео

Джерело: The Washington Post
2-річного Лео покинули прикутим ланцюгом господарі під час наступу українських військ у Курській області Росії. Його врятував Роман, український військовий медик.
Протягом трьох років 33-річний військовий медик Роман бачив, як по той бік лінії фронту кидали всіляких домашніх тварин — собак, котів, коней, корів, навіть страусів і черепаху. Одна собака, якою його підрозділ опікувався пів року, підірвалась.
В серпні минулого року його відрядили до Курської області Росії і він знайшов собаку, що причаївся в покинутому саду. Роман боявся знову пережити біль втрати бойового пса.
Але коли він надіслав фотографії своїй партнерці Надії, вона сказала, що його єдиний дім буде з ними. Заступник командира роти Романа, який вже прихистив двох котів, дозволив собаці залишитися в підрозділі Романа, поки він не зможе перевезти його до Надії.
Спочатку бійці назвали собаку Суджиком, на честь російського міста Суджа. Але коли пес переїхав до Надії далі від фронту, вона перейменувала його на Лео.
Роман пишається тим, як українські солдати ставляться до тварин, які їм трапляються, — відпускають їх на волю, дають їм їжу та притулок.
“Те, як ми ставимося до тварин, є маркером розвитку суспільства, відображенням наших моральних цінностей”, – каже він.
- З прифронтових територій Сумщини евакуювали місцеву жительку разом з 12 собаками. Вона була єдиною мешканкою на своїй вулиці.
У США учениці заборонили відвідувати кампус та шкільні заходи, зокрема випускний, після того, як вона зізналась, що лесбіянка. Щобільше, їй заборонили розповідати про це, погрожуючи не видати диплом.
Випускники медичних вишів зможуть отримати 200 тисяч гривень, якщо влаштуються на роботу в медичні заклади сільської місцевості або на території активних бойових дій.
У п’ятницю, 30 травня, близько 7:40 ранку на сербському заводі Krusik стався вибух. Напередодні російська розвідка скаржилась, що це державне оборонне підприємство постачає Україні зброю.
Новий генеральний директор Tinder хоче оновити платформу для знайомств та змінити її репутацію “застосунку для перепихону”, щоб завоювати прихильність молоді, що “не займається сексом так багато”.
Синоптики опублікували коротку кліматичну характеристику на червень 2025 року.