В Україні рекордна врожайність зернових – Мінагрополітики
Джерело: Мінагрополітики
Міністерство аграрної політики та продовольства України збільшило прогноз виробництва цьогорічного врожаю зернових та олійних до 81,3 млн тонн. В Україні рекордна врожайність зернових.
Мінагрополітики оновило прогноз щодо валового виробництва зернових культур до 59,7 млн тонн. Обсяги збору олійних культур залишаються без змін і складають 21,6 млн тонн. Загальний обсяг врожаю зернових та олійних культур на поточний рік наразі становить 81,3 млн тонн.
За попередніми оцінками, у 2023 році аграрії зберуть зернових у таких обсягах: пшениці – 22,2 млн тонн, ячменю – 5,8 млн тонн та кукурудзи – 30,1 млн тонн.
Що стосується олійних культур, то врожай соняшнику залишився на рівні 13 млн тонн, соєвих бобів – 4,6 млн тонн. Збір ріпаку завершено – понад 4 млн тонн.
Також збільшився рівень врожайності зернових – до 54,7 ц/га.
“Це рекордний показник для України, перед цим найбільший рівень врожайності зернових був у 2021-му році, він становив 53,6 ц/га. Власне, це і дозволило в черговий раз переглянути у сторону збільшення обсяги виробництва цьогорічного врожаю та, зокрема, збільшити показники виробництва кукурудзи з 28,5 млн тонн до понад 30 млн тонн”, – повідомили у Мінагрополітики.
Збирання кукурудзи вже проведено на 87% площ. Торік на аналогічну дату було зібрано 66% площ цієї культури. За сприятливих погодних умов, збирання кукурудзи буде продовжуватися, хоча частина врожаю залишиться в полях до весни.
Нагадаємо, що загальна площа посівних ярих і озимих зернових цьогоріч була меншою на 980 тис. га, ніж торік, й становила 10 895 тис. га.
На початку весни 2023 року загальний валовий збір на поточний рік прогнозувався на рівні 63,5 млн тонн. Це було на 13% менше проти показника 2022 року.
У червні, після початку жнив, прогноз був підвищений до 68 млн тонн, що було на 7% менше показника 2022 року.
На початку вересня, завдяки сприятливим погодним умовам, були всі підстави для чергової зміни прогнозу в позитивну сторону до 76,7 млн тонн, а відтак у жовтні – до 79,1 млн тонн та вже нині – до 81,3 млн тонн.
- Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП ООН) попередила у вівторок, 21 листопада, що виробництво пшениці в Україні може не задовольнити внутрішній і експортний попит у найближчі роки, якщо чорноморські експортні маршрути залишаться заблокованими, а ворожі атаки на інфраструктуру продовжаться.
- З порту тимчасово окупованого Бердянська Запорізької області вийшла чергова баржа з українським зерном, яке росіяни продовжують викрадати в українських фермерів.
- 4 грудня віцепремʼєр з відновлення, міністр інфраструктури Олександр Кубраков повідомив, що 200 суден експортували 7 млн тонн вантажів з портів Великої Одеси у межах роботи тимчасового зернового коридору.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.