В Україні ухвалили стратегію розвитку добровільного донорства крові та її компонентів
Джерело: МОЗ України
Уряд України ухвалив стратегію розвитку добровільного безоплатного донорства крові та компонентів крові.
Напрями реалізації стратегії відповідають євроінтеграційним зобовʼязанням за угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, якою, зокрема, закріплено курс на активізацію співпраці з ЄС у сфері служб крові.
Стратегію схвалено на період до 2028 року. Також затверджено відповідний план заходів з її реалізації у 2024-2026 роках.
В умовах війни стале забезпечення потреб в донорській крові та компонентах крові – одна із головних умов обороноздатності та національної безпеки країни. Ухвалена стратегія передбачає створення сприятливих умов для населення для усвідомлення та формування позитивного соціального ставлення до донорства крові та компонентів крові, підтримки суспільної довіри. Документ спрямовано на реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я щодо задоволення потреби населення в безпечній та якісній донорській крові та компонентах крові в достатній кількості.
У системі, яка заснована на принципі добровільного безоплатного донорства, пацієнти мають рівноправний доступ до безпечної та якісної донорської крові і компонентів крові.
Основними засадами реалізації стратегії є недопущення випадків дефіциту донорської крові та компонентів крові, а також забезпечення безперервності надання трансфузіологічної допомоги як цивільному населенню, так і задоволення потреб сил безпеки та сил оборони.
Згідно з ухваленим документом, пацієнтам не доведеться шукати донорів крові, щоб отримати належну медичну допомогу та боротися за своє життя. Зокрема, молодь заохочуватимуть бути активними, фахівці мотивуватимуть здобувачів освіти добровільно і регулярно ставати донорами крові і їх компонентів. Для цього в закладах загальної середньої та вищої освіти проводитимуть заходи для популяризації донорства крові.
Також планується створення в суб’єктах системи крові підрозділів, відповідальних за залучення донорів крові та її компонентів. Формування бази постійних донорів відбудеться за допомогою системного підходу до планування заготівлі крові та керування запасами компонентів крові.
Відповідно до інформації Всесвітньої організації охорони здоров’я, в країнах із рівнем доходу на душу населення вище середнього кількість донацій на тисячу осіб становить 15,9 раза. В Україні ж цей показник становить лише 11 донацій на тисячу осіб.
Станом на 1 січня 2022 року, за інформацією МОЗ, загальна кількість донорів крові та компонентів крові становила 309 255 осіб, на 1 січня 2021 року – 311 895 осіб, а на 1 січня 2020 року – 363 318 осіб.
- У Міністерстві охорони здоров’я повідомили, що нині по всій Україні стабільною лишається висока необхідність у донорській крові. Зауважується, що потреби динамічні та змінюються щодня залежно від обставин.
- В Україні кров та її компоненти контролюватиме інформаційно-комунікаційна система донорства крові “єКров”.
- В Україні розширили перелік лікарів, які можуть проводити переливання крові – додали ще 26 лікарських спеціальностей, переважно хірургічного профілю.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.