В Україні утворилося понад 600 тисяч тонн відходів руйнувань – Міндовкілля
-
- Фото: Міндовкілля
-
- Фото: Міндовкілля
Джерело: Міндовкілля
Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Олександр Краснолуцький повідомив, що в Україні вже утворилося понад 600 тисяч тонн відходів руйнувань і саме тому необхідно планувати де і як ефективно їх використовувати.
Заступник міністра нагадав, що для того, аби вирішити проблему з відходами руйнувань ще 27 вересня 2022 року уряд схвалив порядок їх утилізації.
Наразі міністерство постійно комунікує з міжнародними партнерами щодо надання Україні допомоги – для придбання пересувних дробарок будівельних відходів, устаткування для їх розбирання та сортування, обладнання, яке забезпечуватиме переробку відходів для їх повторного використання у будівництві тощо.
За його словами, одним з прикладів такої співпраці, є домовленості з Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA), яке допомагатиме Україні в проєктах переробки відходів руйнації.
Міндовкілля та Офіс JICA в Україні разом зможуть швидко рухати спільні проєкти, як того вимагає воєнний час. І звичайно залучатимуть Харківщину до спільної роботи. Адже станом на початок березня на території регіону вже налічувалося близько 50 тис. тонн відходів від руйнувань. Щоденні обстріли лише збільшують ці обсяги.
Важливим є і вирішення довоєнних проблем області з управління твердими побутовими відходами, які продовжують накопичуватися.
Як розповіла директорка Департаменту цифрової трансформації, електронних публічних послуг та управління відходами Міндовкілля Євгенія Попович, наразі в межах реформи опрацьовується питання щодо розміщення на території області 8 нових заводів.
На двох з них, основних, планується здійснювати весь комплекс робіт з відходами: від сортування до їх переробки та виробництва RDF-палива, “енергетичної утилізації” відходів з виробництвом електричної енергії та тепла.
Загалом нові потужності забезпечать 100% перероблення побутових відходів, що утворюються в регіоні.
Нагадаємо, у продовження діалогу, розпочатого декілька тижнів тому у Токіо, міністр Руслан Стрілець провів зустріч з головою українського Офісу Японського агентства міжнародного співробітництва JICA – Japan International Cooperation Agency Мацунага Хідекі.
У лютому на полях конференції з економічного розвитку та відбудови між Україною та JICA підписано меморандум про співробітництво по статті 6 Паризької угоди. Наразі обговорено покроковий план заходів щодо його практичної реалізації.
- За два роки повномасштабної війни Росія завдала шкоди українському довкіллю майже на 63 мільярди доларів США.
- Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець повідомив, що орієнтовні збитки довкіллю внаслідок удару РФ по нафтобазі на Харківщині вже становлять понад 30 мільйонів гривень.
- Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець повідомив, що збитки довкіллю Причорноморського регіону становлять майже 305 млрд гривень.
- Генеральний прокурор Андрій Костін повідомив, що українські прокурори вперше повідомили про підозру у скоєнні злочину екоциду, разом зі злочином агресії та воєнними злочинами, російському генерал-полковнику та чотирьом його підлеглим.
Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.
Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.
В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.
25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.
Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.