В Україні відзначають День вишиванки: історія, традиції та значення свята
Джерело: Букви
Сьогодні, 16 травня, в третій четвер місяця українці традиційно відзначають День вишиванки.
Історія та значення свята
Ідея започаткувати День вишиванки належить студентці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесі Воронюк. У 2006 році вона запропонувала своїм одногрупникам прийти на заняття у вишитих сорочках. Ця ідея швидко поширилася, і вже наступного року День вишиванки відзначали не лише в Чернівцях, а й в інших містах України.
Дату свята – третій четвер травня – обрали, щоб підкреслити, що святкування припадає на будній день і вишиванка є органічною складовою повсякдення культури українців.
Традиції свята
У День вишиванки люди одягають вишиті сорочки та інші елементи українського національного одягу. В цей день відбуваються численні заходи та виставки, присвячені українській культурі.
Цікаві факти
У 2015 році День вишиванки внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Популяризацією вишиванки серед української інтелігенції займався Іван Франко. Він поєднав вишиту сорочку з піджаком й саме в такому вигляді зображений на 20-гривневій купюрі.
Світові бренди одягу неодноразово використовували концепцію української вишиванки у своїх колекціях, зокрема Valentino, Dolce & Gabbana, Gucci, Dior, Elie Saab.
Останніми роками вишиванку все частіше можна побачити не лише на українцях, але й на світових лідерах та знаменитостях. Наприклад, голлівудська акторка українського походження Міла Куніс часто з’являється на публічних заходах у вишиванці, демонструючи свою гордість за українське коріння.
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо одягнув вишиванку під час візиту до української громади в Оттаві у 2016 році.
Серед знаменитостей та відомих діячів, які одягали український традиційний одяг, також були Ангела Меркель, американська акторка Сандра Баллок, актор Леонардо Ді Капріо, американський кінорежисер Стівен Спілберг та інші.
- Букви повідомляли про свята, іменини, традиції, прикмети 16 травня.
Радянський Союз, як тоталітарна імперія, не просто забороняв релігійні свята – він систематично спотворював їх, щоб стерти національну ідентичність поневолених народів. Українське Різдво стало однією з жертв цієї політики, де традиції були розмиті, а релігійний зміст замінений на атеїстичну пропаганду. Особливо цинічним було нав’язування дати святкування 7 січня, яка прив’язувала українців до московської церковної традиції, та впровадження чужорідних елементів, як Дід Мороз і секулярний Новий рік.
Різдвяно-новорічні свята для багатьох стають не лише часом відпочинку, а й серйозним емоційним випробуванням, коли під одним дахом збираються родичі, з якими непросто знайти спільну мову. Напружені розмови за святковим столом, старі образи й конфліктні теми можуть швидко зіпсувати атмосферу. Психологи та сімейні терапевти наголошують: уникнути загострень можливо, якщо підготуватися до свят заздалегідь і свідомо подбати про власні кордони та емоційний стан.
Розпочалася 1399-та доба повномасштабної збройної агресії Росії проти України. За минулу добу на фронті зафіксовано 205 бойових зіткнень.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.
П’ятий президент України Петро Порошенко заявив, що не боїться дестабілізації в країні, однак вважає, що хаос можливий у разі, якщо чинна влада намагатиметься утриматися при владі шляхом маніпуляцій із виборчим процесом. Про це він сказав в інтерв’ю журналісту Віталію Портникову.