В Україні запрацювала освітньо-інформаційна платформа для жителів окупованого Криму

Джерело: МОН

В Україні запрацювала освітньо-інформаційна платформа для жителів тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

На сайті www.crimea-ed.org зібрали матеріали для дітей, батьків і педагогів, зокрема інформацію про здобуття загальної середньої, професійної та вищої освіти для учнів з окупованих територій, доступ до навчальних програм і онлайн-курсів, ресурси для вивчення української та кримськотатарської мов.

На сайті є розділи про:

  • доступ до загальної середньої освіти;
  • здобуття професійної освіти;
  • здобуття вищої освіти;
  • навчальні програми та курси про Крим, його історію й культуру;
  • ресурси для вивчення української та кримськотатарської мов, а також матеріали для підготовки до іспитів;
  • визнання результатів навчання на тимчасово окупованих територіях;
  • підвищення кваліфікації, серед напрямів — лідерство, стратегічне управління, цифрові навички та інші ключові компетентності для роботи в умовах деокупації;
  • кадровий резерв для роботи на деокупованих територіях (програму ще готують до запуску).

Платформа також буде корисною жителям інших тимчасово окупованих територій.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що впродовж 2025 року Силам оборони вдалося зменшити число власних втрат особового складу.

У другому півріччі 2025 року серед українських батьків зберігалася тенденція до вибору як традиційних, так і незвичних імен для новонароджених.

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила про намір ЄС запропонувати санкції проти Ірану через репресії щодо протестувальників.

Росія викликала посла Польщі, щоб висловити протест через затримання російського археолога Олександра Бутягіна, який проводив розкопки в окупованому Криму, а також “застерегти” Варшаву від його екстрадиції до України.

В Євросоюзі загострилася суперечка про те, як Україна використовуватиме європейський кредит на 90 млрд євро для закупівлі озброєнь. Понад дві третини цих коштів передбачається направити на військові потреби України. Німеччина та Нідерланди виступають проти позиції Франції, котра, своєю чергою, наполягає на тому, щоб кошти витрачалися всередині країн ЄС.