В Україні знайшли шість пенсіонерів, котрі не досягли 40-річного віку

Джерело: Економічна правда

В Україні значна частина прокурорів виходять на пенсію до 50 років. Так, через передбачені законодавством пільги, нині існує декілька тих, хто отримує пенсійні виплати до 40 років.

Згідно з даними Мінсоцполітики, є шестеро прокурорів, котрі отримують пенсію за вислугу років, втім, їм ще не виповнилося 40 років.

Зазвичай молоді пенсіонери продовжують працювати в органах прокуратури і спільно з пенсією отримують зарплату.

За даними відомства, найвища пенсія прокурора у 2024 році становила 251 тис. грн на місяць. На початку 2025 року держава запровадила спеціальні коефіцієнти для надвеликих виплат, після чого розмір найвищих прокурорських пенсій зменшився до “лише” 51,5 тис. грн.

Нині налічується 5 739 прокурорів, котрі отримують пенсію за вислугу років. З них майже половина – 2 262 – працюють. З них 1 150-м не виповнилося 50 років, ще 815 особам наразі від 50 до 60 років.

Такий ранній вихід на пенсію можливий завдяки правовій колізії. Прокурори подають до суду та вимагають встановити їм пенсії за законом 90-х років, який дозволяв це після 15 років у прокуратурі. У деяких випадках суди це дозволяють, – зазначили у виданні.

Окрім цього прокурори через суд скасовують обмеження максимального розміру пенсії (десять прожиткових мінімумів) і просять призначити їм пенсію за законодавством, яке втратило чинність.

За офіційними даними, в Україні є 1 200 таких прокурорів-пенсіонерів. Середній розмір виплат становить 50 600 грн на місяць.

Щобільше, середній вік виходу прокурорів на пенсію становить 47 років. Тоді як для переважної більшості українців право на пенсію настає у разі наявності 35 років трудового стажу, втім, не раніше 60 років.

Варто нагадати, що станом на сьогодні 10,3 млн українців отримують пенсії від держави, тобто майже кожен третій громадянин.

Додамо, нещодавно у Пенсійному фонді заявили про накопичення дисбалансів у пенсійній системі, котрі роблять систему несправедливою та непрозорою, і знижують як довіру до пенсійної системи, так і  мотивацію до сплати ЄСВ в суспільстві. Для виправлення ситуації вже напрацьовано три важливих законопроєкти, які мають сприяти виправленню недоліків чинного законодавства та встановленню більшої справедливості в системі пенсійного забезпечення.

Це проєкти законів щодо модернізації солідарної пенсійної системи, впровадження накопичувальних пенсій і реформи соціального страхування. Крім того, декілька важливих кроків також реалізували в Законі “Про державний бюджет”.

Зокрема, зважаючи на те, що пенсійна система має забезпечити виплату пенсій всім без виключення українцям в умовах дуже обмеженого через війну фінансового ресурсу, Законом затверджено норму про застосування у 2025 році обмежувальних коефіцієнтів до пенсій, які у чотири чи більше рази перевищують середню пенсію по країні, або десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

Зокрема, мовиться про обмеження пенсій, які на сьогодні можуть становити 60, 80 чи навіть 100 тисяч гривень і вище.

У відомстві акцентували, що обмеження не застосовуватимуться до пенсій осіб, які сьогодні воюють на фронті або брали участь у захисті Батьківщини від агресії РФ, починаючи з 2014 року.

Водночас, обмежуючі коефіцієнти дозволять зменшити величезну різницю між так званими “спеціальними” і загальними пенсіями.

Відповідно до ухваленої урядом постанови, до пенсій, котрі перевищують десять прожиткових мінімумів (зокрема, розмір яких визначено за рішеннями судів), застосовуватимуться понижувальні коефіцієнти.

Механізм працюватиме так, що чим вищим є розмір пенсії, тим більший коефіцієнт застосовуватиметься.

Зокрема:

  • до частини пенсії, що перевищує 10 прожиткових мінімумів (23 610 грн) та не перевищує 11 прожиткових мінімумів  (25 971 грн), буде застосовуватись коефіцієнт 0,5;
  • до частини пенсії, що перевищує 11 ПМ (25 971 грн) та не перевищує 13  ПМ (30 693 грн) – 0,4
  • до частини пенсії, що перевищує 13 ПМ (30 693 грн) та не перевищує 17  ПМ (40 137 грн) – 0,3
  • до частина пенсії, що перевищує 17 ПМ (40 137 грн), та не перевищує 21  ПМ (49 581 грн)- 0,2
  • до частина пенсії, що перевищує 21 ПМ (49 581 грн) – 0,1.

Тож диференціація розмірів пенсій залишається, однак, з урахуванням реалій воєнного часу, обмеженого фінансування і – головне – справедливості і пропорційності нарахування розмірів пенсій, в 2025 році будуть застосовуватися вищезгадані обмеження.

У відомстві уточнили, що під дію норми підпаде близько 17,6 тис. “спеціальних” пенсіонерів.

  • В Мінсоцполітики на запит Forbes відповіли, що лише за девʼять місяців 2024 року держава витратила на спецпенсії близько 88 млрд грн. До того ж до кінця року ця сума може зрости до 120 млрд грн.
  • В Україні тепер доступне оформлення виключно електронного пенсійного посвідчення, без необхідності отримувати його у паперовому вигляді.
  • Реформа медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) не призведе до змін у виплатах пенсій з інвалідності. За словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович, виплати за інвалідністю продовжуватимуть нараховувати без змін.

Штучний інтелект стрімко змінює спосіб, у який люди шукають інформацію в інтернеті, трансформуючи те, як користувачі орієнтуються у вебпросторі. Замість традиційних пошукових систем вони дедалі частіше звертаються до чат-ботів, котрі дають готові відповіді, а не перелік посилань, за якими можна перейти.

Правоохоронці викрили подружжя у Запоріжжі, котре організувало схему “відкатів” з родин загиблих воїнів Сил оборони за сприяння в оформленні державних виплат. У разі відмови, чоловік погрожував створенням штучних перешкод під час розгляду документів на отримання грошової компенсації. Йому загрожує до восьми років ув’язнення. 

На Харківщині правоохоронці викрили масштабне виробництво підроблених акцизних марок, вилучивши майже 5 мільйонів одиниць контрафакту. Усім трьом фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі. 

Пізно ввечері 15 липня російські війська здійснили масований обстріл Харкова. У місті пролунали потужні вибухи.

Збройні сили Тайваню розпочали навчання, вперше використавши міський громадський транспорт для підготовки до відбиття вторгнення з боку Китаю. Військові “тримали оборону” на вулицях Тайбея, аби краще підготуватися до потенційної атаки та підвищити обізнаність населення стосовно наслідків кризи.