В ЄС відреагували зростанням ціни на газ через бої біля станції «Суджа» в Курській області
Джерело: Bloomberg
Ціни на природний газ у Європі цього року досягли найвищих рівнів через побоювання щодо можливих перебоїв у постачанні російського палива через Україну. Після інтенсивних боїв у Курській області Росії, де розташована ключова газова станція “Суджа”, ф’ючерси на газ піднялися до найвищого рівня з грудня.
Станція “Суджа”, розташована поблизу кордону з Україною, залишається останнім маршрутом для постачання російського газу до Європи через українську територію. Хоча Європа й зменшила залежність від російського трубопровідного газу після кризи 2022 року, деякі країни, такі як Словаччина та Австрія, все ще залежать від цього постачання, що робить їх вразливими до раптових збоїв.
Російський “Газпром” повідомив, що транзит газу через станцію “Суджа” встановлений на рівні 37,3 мільйона кубометрів на добу, що трохи нижче звичайного показника в 42 мільйони кубометрів. Зниження пояснюється зменшенням запитів від клієнтів.
Очікується, що транзит російського газу через Україну припиниться після завершення терміну транзитної угоди наприкінці року. Проте раптова зупинка постачань може спричинити підвищення цін на газ у таких країнах, як Словаччина та Австрія.
Літо вже було нестабільним для європейського газового ринку через високий попит, викликаний спекою, і перебої у роботі виробників через технічне обслуговування та екстремальні погодні умови. Наближення періоду інтенсивного технічного обслуговування в Норвегії наприкінці серпня також може додати волатильності на ринку.
Ф’ючерси на газ подорожчали приблизно на 40% з початку квітня. У четвер голландські місячні ф’ючерси, що є еталоном європейського газу, зросли на 0,6%, до 38,67 євро за мегават-годину в Амстердамі.
Що передувало?
Вранці 6 серпня низка російський “Z-пабліків” почали повідомляти про прорив кордону у Курській області. Т.в.о. губернатора Курської області Олексій Смірнов, своєю чергою, запевняв, що російські прикордонники відбили наступ.
Та вже згодом у російському Міноборони визнали прорив кордону. За їх даними, до РФ увійшли близько 300 українських бійців з танками та ББМ.
МО РФ звинуватило 22-гу механізовану бригаду ЗСУ у нападі на Курську область. Пресслужба бригади наразі не коментує ситуацію. Генштаб ЗСУ, Легіон “Свобода Росії” поки що теж нічого не повідомляють.
Вже надвечір 6 серпня стало відомо, що російська влада евакуювала 90% жителів усіх чотирьох населених пунктів Свердликівської сільради Суджанського району Курської області РФ.
Станом на 7 серпня у Курській області тривають бої. Зокрема телеграм-канал Astra з посиланням на російських воєнкорів та місцевих жителів пише, що ЗСУ просуваються углиб області, а з евакуацією цивільних виникли проблеми.
У деяких “Z-пабліках” скаржаться, мовляв, ЗСУ взяли під контроль одну з найбільших газорозподільних станцій в Європі. Щобільше, вони пишуть, що російське командування ухвалило рішення “здати” місто Суджа. Окрім цього, окупанти пишуть, що до Курської АЕС залишилось “пів дороги”.
Варто зауважити, що українські військові структури ніяк не коментують події у Курській області РФ.
- Аналітики ISW прокоментували реакцію Кремля на події у Курській області РФ зауваживши, що російська влада опинилась у суперечливому становищі.
- Ввечері 7 серпня у Курській області РФ запровадили режим надзвичайної ситуації, заявив тимчасово виконуючий обов’язки глави регіону Олексій Смірнов. Серед причин рішення він назвав “складну оперативну ситуацію у прикордонних районах” та необхідність “ліквідувати наслідки” заходу ЗСУ до області.
Російські військові почали застосовувати на фронті новий ударний безпілотник “Куб-10МЄ”. Про це повідомив позаштатний радник президента України Сергій “Флеш” Бескрестнов.
19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.
19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.
Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.
19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.