В Європарламенті стурбовані загостренням у Нагірному Карабаху
Джерело: Deutsche Welle
1 серпня в Європейському парламенті заявили, що внаслідок порушення Азербайджаном міжнародних зобов’язань гуманітарна ситуація у Нагірному Карабаху посилюється.
Європарламентарі висловили глибоку стурбованість гуманітарною ситуацією, що стрімко погіршується в Нагірному Карабаху через продовження блокади Лачинського коридору Азербайджаном в порушення своїх зобов’язань про припинення вогню від 9 листопада 2020 року і юридично зобов’язуючого рішення Міжнародного суду ООН від 22 лютого 2023.
У спільній заяві голови делегації Європарламенту зі зв’язків із Південним Кавказом Марини Кальюранд, доповідача Європарламенту щодо Вірменії Андрія Ковачова та доповідачки з Азербайджану Желяни Зовко закликали Баку негайно припинити блокаду, поважати міжнародні угоди та норми “для запобігання гуманітарній катастрофі”.
Євродепутати нагадали, що у березні Європарламент закликав Раду ЄС запровадити адресні санкції стосовно посадовців Азербайджану, якщо лютнева ухвала Міжнародного суду ООН не буде негайно виконана.
Розширення Азербайджаном блокади гуманітарних поставок останніми тижнями призвело до нестачі основних продуктів харчування, життєво важливих медичних товарів та інших товарів першої необхідності, а дефіцит палива порушив місцеве виробництво та розподіл”, – пишуть європарламентарі, вказуючи, що медичні евакуації МКЧХ також були зірвані.
Міжнародний суд ООН 22 лютого наказав владі Азербайджану припинити блокаду Лачинського коридору – єдиної дороги, яка з’єднує Вірменію з Нагірним Карабахом.
Конфлікт у Нагірному Карабасі
Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах триває не перше десятиліття.
25 березня 2022 року МЗС Вірменії заявило, що Азербайджан “продовжує вторгнення” в районах, відповідальність за безпеку яких мав би нести російських миротворчий контингент. У заяві також йдеться, що Вірменія вимагає виводу азербайджанських військ з території Карабаху, яка контролюється “миротворцями” з РФ.
У той же день міністри оборони Азербайджану та РФ провели телефонну розмову. Йшлося про “ситуацію на території Азербайджану, де тимчасово розміщено миротворчий контингент РФ”, повідомили у міністерстві оборони Азербайджану. Під час розмови азербайджанська сторона заявила, що відбувається уточнення позицій і місць дислокації російських миротворців. У оборонному відомстві Азербайджану поінформували, що 26 березня члени “вірменських незаконних збройних формувань” намагалися провести диверсію проти підрозділів ЗС Азербайджану, проте їм довелося відступити через “негайні заходи”, вжиті азербайджанськими військовими.
Також в Азербайджані заявили про те, що країна не порушує умов договору від 10 листопада 2020 року, а до його порушень вдається саме вірменська сторона. За повідомленням МО Азербайджану, досі на території Азербайджану перебувають як регулярні війська Вірменії, так і “незаконні збройні формування”, що суперечить 4-му пункту угоди.
Міноборони Азербайджану закликало РФ забезпечити повне виведення всіх збройних формувань Вірменії з територій, які визнані частиною Азербайджану. Також у заяві оборонного відомства йшлося про те, аби РФ не “представляла у спотвореній формі пересування військ Азербайджану суверенною територією”. Раніше в Росії звинуватили Азербайджан у вторгненні на територію регіону, який має контролюватися “миротворцями” РФ. У МО Азербайджану наголосили на неприпустимості використання терміну “Нагірний Карабах”, оскільки адміністративної одиниці з такою назвою в складі Азербайджану не існує.
У липні президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що РФ не виконала своїх обіцянок щодо Нагірного Карабаху.
27 вересня 2020 року стало відомо про обстріли в районі Нагірного Карабаху. Сторони звинувачували одна одну в збройних провокаціях.
Зокрема, міністр оборони Вірменії Давид Тоноян заявив, що Азербайджан почав повітряну і ракетну провокацію в напрямку Нагірного Карабаху.
Своєю чергою, влада Азербайджану повідомляла, що 27 вересня 2020 року близько 06:00 озброєні сили Вірменії обстріляли позиції азербайджанської армії вздовж лінії фронту. Повідомлялося про загибель і поранення цивільного населення і військовослужбовців.
Згодом влада Вірменії ввела воєнний стан і оголосила загальну мобілізацію.
Перед тим воєнний стан ввів Нагірний Карабах. Лідер невизнаної республіки Араїк Арутюнян оголосив загальну мобілізацію осіб, старших за 18 років.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв оголосив про часткову мобілізацію в країні 28 вересня 2020 року.
29 вересня у Міністерстві оборони Вірменії заявили про участь турецьких літаків в атаці на вірменські населені пункти. Туреччина заперечує свою участь у конфлікті.
На кінець дня 27 вересня 2020 року в результаті боїв вірменська армія зазнала серйозних втрат – було знищено 22 танки і іншу бронетехніку, 15 зенітно-ракетних комплексів “ОСА”, 18 безпілотних літальних апаратів, 8 артилерійських установок. Втрати вірменської сторони в живій силі склали понад 550 убитих та поранених.
У вересні 2022 року Вірменія офіційно звернулася за допомогою до РФ та країн-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). ОДКБ у відповідь вирішила направити свою місію для “оцінки ситуації, що склалася”. У ніч на 15 вересня сторони досягли домовленості про перемир’я, повідомив секретар Ради безпеки Вірменії Вірмен Григорян.
Рада безпеки ООН закликала Вірменію і Азербайджан негайно припинити бойові дії в Нагірному Карабасі і терміново відновити переговори.
У суботу, 3 жовтня 2020 року, армія Азербайджану перейшла в масштабний наступ.
Вже 10 листопада 2020 року Вірменія, Азербайджан та РФ підписали угоду про припинення військових дій у Нагірному Карабасі, яка, зокрема, передбачає введення на територію Нагірного Карабаху російських миротворців.
Наприкінці листопада минулого року у Міністерстві оборони Азербайджану вкотре повідомили про порушення режиму припинення вогню у районі державного кордону з Вірменією.
6 березня в Європейському союзі висловили занепокоєння спалахом насильства в Нагірному Карабаху, що призвів до “загибелі щонайменше п’яти осіб”, закликавши розслідувати обставини.
22 травня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Єреван може визнати Нагірний Карабах частиною Азербайджану, якщо Баку гарантує права етнічних вірмен на цій території. Також Пашинян заявив про можливий вихід країни з Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) на чолі з РФ. Додавши, що це питання зараз обговорюється.
- 15 липня представники від Азербайджану наголосили, що РФ та Вірменія не виконують угоду стосовно припинення вогню в анклаві Нагірний Карабах, через кілька годин після того, як Європейський Союз закликав країни утриматися від “насильства та різкої риторики”.
- 15 вересня ОДКБ не наважилася безпосередньо втрутитися у загострену ситуацію на кордоні Вірменії та Азербайджану, де в ніч на 13 вересня спалахнули запеклі бої.
- 8 січня відбувалась акція протесту вірменського національно-демократичного руху “Бевер” (“Полюс”) поблизу розташування гарнізону 102-ї російської військової бази в місті Ґюмрі.
Національне агентство з питань запобігання корупції виявило ознаки корупційного кримінального правопорушення в діях колишнього заступника Генерального прокурора, що свідчать про його незаконне збагачення на майже 29 млн грн.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 3 липня. З початку доби відбулося 135 бойових зіткнень.
3 липня уряд Литви схвалив пропозицію Міністерства національної оборони про вихід з Конвенції, що забороняє використання касетних боєприпасів. Документ розгляне литовський Сейм.
Засновник ГО “Експертний корпус”, начальник відділу Українського інституту національної пам’яті, а нині командир роти 206 батальйону 241-ї бригади ТрО Роман Кулик закликав командування об’єктивно оцінити можливості війська та дослухатися до військових. Військовослужбовець повідомив про втрати у своїй роті через надскладні, як він наголосив, “фантастичні” задачі.
Станом на сьогодні українські міста будують не більше 20% від заявленого президентом Володимиром Зеленським 1 ГВт маневрових потужностей “до зими”.