Вчені пояснили, чому однакове лікування раку яєчників дає різні результати

Джерело: Nature Communications

Дослідники з MRC Laboratory of Medical Sciences виявили прихований клітинний механізм, який може пояснити різну ефективність однакової терапії у пацієнток із раком яєчників.

Дослідження було зосереджено на інгібіторах PARP — класі цільових препаратів, які широко застосовуються при лікуванні раку яєчників, молочної залози та простати. Використовуючи тонкі зрізи справжньої тканини пухлини яєчників людини, яку підтримували в живих умовах у лабораторії, вчені точно визначили, куди потрапляють ці препарати всередині пухлин, за допомогою масс-спектрометричної візуалізації — техніки, яка дозволяє виявляти окремі молекули та показувати їхнє точне розташування.

З’ясувалося, що замість того, щоб рівномірно поширюватися по пухлинних клітинах, певні інгібітори PARP, а саме рукапариб і нірапариб, утримувалися всередині лізосом – невеликих компартментів у клітинах, які зазвичай розщеплюють клітинні відходи. Опинившись там, ці лізосоми діяли як резервуари повільного вивільнення, утримуючи препарат і поступово вивільняючи його. Це створювало “гарячі точки” інтенсивного впливу препарату в деяких ракових клітинах, тоді як сусідні клітини майже не отримували його.

Один і той самий препарат, одна і та сама доза, одна і та сама пухлина, але кардинально різні ефекти на клітинному рівні. Олапариб, інший інгібітор PARP, не демонстрував такої поведінки, що свідчить про те, що саме хімічні властивості кожного препарату визначають, чи потрапляє він у лізосоми.

Дослідники вважають, що цей механізм уловлювання лізосомами є важливим фактором, який пояснює, чому деякі пухлини розвивають резистентність і чому результати лікування так різко відрізняються у різних пацієнтів.

Судна, які проходитимуть через Ормузьку протоку, не сплачуватимуть транзитних або сервісних зборів протягом поточного 60-денного періоду. Про це заявив міністр закордонних справ Пакистану Ісхак Дар на тлі переговорів між США та Іраном.

У Бразилії розслідують зникнення камери, яку 21-річна Марія Едуарда Родрігес де Фрейтас мала на собі під час смертельного банджі-стрибка. Поліція вважає, що обладнання могло містити важливі докази у справі.

Президент Болівії Родріго Пас оголосив надзвичайний стан після кількох тижнів протестів і дорожніх блокад. Влада заявляє, що цей крок має відновити рух країною та подолати дефіцит пального й базових товарів.

Президент США Дональд Трамп заявив, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер залишить свою посаду. Причинами він назвав політику британського уряду щодо міграції та енергетики.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс провів перші переговори з іранською стороною після підписання меморандуму про завершення війни на Близькому Сході. Однак зустріч у Швейцарії затьмарили заяви Тегерана про повторне закриття Ормузької протоки та відмову переходити до ядерних питань.