Вчені з допомогою ДНК реконструювали обличчя жінки, яка жила 10 500 років тому

Джерело: CNN

Дослідники, які вивчали рештки доісторичної жінки, яка жила близько 10 500 років тому на території сучасної Бельгії, створили реконструкції її обличчя з допомогою древньої ДНК.

Група вчених з Гентського університету встановила, що у жінки були голубі очі та трохи світліша шкіра, порівняно з більшістю інших людей періоду мезоліту у Західній Європі, проаналізованих на цей час.

Ізабель Де Гроот, археологиня Гентського університету, яка очолила дослідження по мезоліту у Бельгії, розповіла, що жінка належала до тієї ж групи населення, що й Чеддарська людина, яка жила на території сучасної Великої Британії приблизно в той же час, але у неї була світліша шкіра.

Де Гроот зауважила, що їхнє дослідження ставить під сумнів минулі здогадки про те, що європейські мисливці-обивателі мали однаковий генетичний склад, та свідчить, що вже тоді існували значні розбіжності у кольорі шкіри серед різних популяцій.

“Судячи з черепа, ми також можемо сказати, що їй було десь від 35 до 60 років. У неї також був ніс з високим переніссям, схожий на ніс Чеддарської людини. У неї також були сильні надбрівні дуги, попри те, що вона була жінкою”.

Рештки жінки були знайдені у печері Марго у Дінані під час археологічних розкопок у 1988-1989 роках разом з тілами восьми інших жінок.

Де Гроот зазначила, що це незвична знахідка, оскільки більшість поховань епохи мезоліту є змішані, тобто там рештки чоловіків, жінок та дітей. Вона додала, що чимало скелетів були посипані охрою, що вказує на ритуали чи символічну поведінку.

Більшість тіл були ретельно покриті уламками каміння, а на черепі однієї з жінок були порізи, зроблені після її смерті.

“Також цікаво те, що ця поховальна печера використовувалась сотнями років, тому вона була місцем пам’яті, до якого люди повертались, попри свій рухомий стиль життя мисливців та обивателів”.

Де Гроот додала, що ці результати вказують на складні поховальні традиції та порушують питання про соціальну структуру та культурні звичаї цих людей.

Філіпп Кромбе, також археолог університету, сказав, що колір шкіри древньої жінки був “трохи неочікуваним”, але вибірка людей епохи мезоліту обмежена, тому робити порівняння важко.

За його словами, всі люди Західної Європи, які були проаналізовані на предмет древньої ДНК належали до однієї генетичної групи.

“Тому трохи дивно, але, з іншого боку, потрібно було очікувати, що на обширній території Західної Європи будуть спостерігатись деякі зміни, як це відбувається сьогодні”.

Кромбе зауважив, що коли рештки знайшли вперше, дослідження древнього ДНК було неможливим.

Кромбе докладно розповів, як із черепа жінки було взято ДНК “досить гарної якості”, що дозволило створити “дуже докладну реконструкцію”.

Колір її шкіри, волосся та очей заснований на стародавній ДНК, в той час, як інші елементи, такі як її прикраси та татуювання, засновані на археологічних даних, отриманих у межах інших розкопок у басейні річки Маас, що також дозволило їм скласти уявлення про її повсякденне життя.

За словами Кромбе, на одній з розкопок на місці колишнього табору на березі річки вчені виявили кам’яні знаряддя, кістки дичини та останки риб, що свідчить про те, що ці люди були кочовими.

“Вони все ще переміщаються, тому що повністю залежать від природних ресурсів: дичини, диких рослин, риби”, – сказав він.

За словами Кромбе, залишається багато питань щодо цих мезолітичних спільнот, які були останніми мисливцями та збирачами у Західній Європі.

Зараз команда аналізує останки, щоб відновити взаємини між людьми, похованими разом, а також планує вивчити, як вони їли рибу, додав він.

Близько 6 тисяч років тому на території сучасної Колумбії жила загадкова спільнота людей. Вони першими з Центральної Америки перетнули континент і оселилися на високогір’ї поблизу Боготи. Однак, ця популяція зникла без сліду – її гени не передалися жодному з сучасних народів Південної Америки.