Вчені з’ясували, як «пам’ять» про довголіття може передаватися без змін у ДНК
Джерело: ScienceDaily
Дослідники, вивчаючи крихітних нематод Caenorhabditis elegans, розкрили механізм, який пояснює, як ознаки довгого життя можуть передаватися нащадкам – без жодних змін у генетичному коді.
З’ясувалося, що зміни у лізосомах – клітинних структурах, відповідальних за переробку речовин і підтримку клітинного здоров’я – передаються до репродуктивних клітин за допомогою гістонів, спеціальних білків, які організовують ДНК. Таким чином, “пам’ять” про корисні клітинні модифікації стає спадковою.
Команда старшої науковиці Мен Ванґ з дослідницького кампусу HHMI Janelia вже не вперше стикається з червами, що живуть значно довше за норму. Дослідники виявили: надмірна активність певного ферменту в лізосомах подовжує життя нематод на 60%.
Несподіванкою стало те, що навіть нащадки таких “довгоживучих” червів, які не мали жодних генетичних змін, теж демонстрували підвищену тривалість життя.
Коли цих червів схрестили зі звичайними, “дикими” зразками, довголіття зберігалося аж до четвертого покоління (F4). “Довголітні маркери передавалися з покоління в покоління, попри очищення генетичного фону”, – пояснила Ванґ.
Подальші експерименти показали: лізосомальні зміни у соматичних (тілесних) клітинах активують синтез особливого варіанту гістону. Цей гістон транспортується до яйцеклітин разом із білками, що забезпечують їх поживними речовинами, і там інтегрується в епігеном – набір хімічних міток, які регулюють роботу генів.
“Ми завжди вважали, що спадковість закладена лише в ядрі клітини, – каже Ванґ. – Тепер ми бачимо: гістон може мігрувати між клітинами, переносячи епігенетичну інформацію. Саме це і пояснює трансгенераційний ефект – як переваги можуть передаватися поколіннями”.
Науковці наголошують, що відкриття має ширше значення, ніж просто пояснення механізмів довголіття. Епігенетичні зміни допомагають організмам адаптуватися до стресових умов – від голоду чи токсичного середовища до психологічного навантаження.
Дослідження також змінює уявлення про роль лізосом: замість “сміттєзвалищ” клітин вони виступають сигнальним центром, який впливає на епігеном і навіть на потомство.
Експерименти підтвердили, що механізм активується під час голодування, коли змінюється лізосомальний метаболізм і запускається міграція гістонів.
“Тепер ми розуміємо, як соматичні клітини пов’язані з репродуктивними через гістон, який несе “пам’ять” про пережитий досвід, – підсумувала Ванґ. – Це відкриття може перевернути наше уявлення про спадкові адаптації у складних умовах”.
- 100-річна американка ДжоКлета Вілсон, яка продовжує працювати, переконана, що активність, соціалізація та постійна зайнятість допомогли їй дожити до цього віку у доброму здоров’ї.
- Дженні Райс — 77-річна марафонка, котра зруйнувала стереотипне уявлення про фізичні межі похилого віку. Показник аеробної витривалості VO₂ max жінки — на рівні здорової 25-річної. Нині вчені вивчають феномен Райс, аби зрозуміти, як зберегти здоров’я й активність у літньому віці.
У Китаї стверджують, що злам великого майнінгового пулу LuBian був державною операцією. Хакерська структура США отримала доступ до активів, пов’язаних із камбоджійським бізнесменом.
У Франції зафіксовано черговий випадок появи невідомого безпілотника над стратегічним об’єктом. Цього разу БпЛА пролітав над новим державним заводом, який виробляє великокаліберний порох.
Венесуельська армія ослаблена браком навчання, низькою зарплатою та старим обладнанням.
Сам Дермер пояснив, що його відхід не є несподіванкою. Він обіцяв родині, що працюватиме в уряді лише два роки, починаючи з грудня 2022 року.
Фармакологічні компанії AstraZeneca та Daiichi Sankyo розробили препарат проти агресивних форм раку молочної залози, який може бути більш ефективний у продовження тривалості життя, ніж хіміотерапія.