Вчені з’ясували, як «пам’ять» про довголіття може передаватися без змін у ДНК

Джерело: ScienceDaily

Дослідники, вивчаючи крихітних нематод Caenorhabditis elegans, розкрили механізм, який пояснює, як ознаки довгого життя можуть передаватися нащадкам – без жодних змін у генетичному коді.

З’ясувалося, що зміни у лізосомах – клітинних структурах, відповідальних за переробку речовин і підтримку клітинного здоров’я – передаються до репродуктивних клітин за допомогою гістонів, спеціальних білків, які організовують ДНК. Таким чином, “пам’ять” про корисні клітинні модифікації стає спадковою.

Команда старшої науковиці Мен Ванґ з дослідницького кампусу HHMI Janelia вже не вперше стикається з червами, що живуть значно довше за норму. Дослідники виявили: надмірна активність певного ферменту в лізосомах подовжує життя нематод на 60%.

Несподіванкою стало те, що навіть нащадки таких “довгоживучих” червів, які не мали жодних генетичних змін, теж демонстрували підвищену тривалість життя.

Коли цих червів схрестили зі звичайними, “дикими” зразками, довголіття зберігалося аж до четвертого покоління (F4). “Довголітні маркери передавалися з покоління в покоління, попри очищення генетичного фону”, – пояснила Ванґ.

Подальші експерименти показали: лізосомальні зміни у соматичних (тілесних) клітинах активують синтез особливого варіанту гістону. Цей гістон транспортується до яйцеклітин разом із білками, що забезпечують їх поживними речовинами, і там інтегрується в епігеном – набір хімічних міток, які регулюють роботу генів.

“Ми завжди вважали, що спадковість закладена лише в ядрі клітини, – каже Ванґ. – Тепер ми бачимо: гістон може мігрувати між клітинами, переносячи епігенетичну інформацію. Саме це і пояснює трансгенераційний ефект – як переваги можуть передаватися поколіннями”.

Науковці наголошують, що відкриття має ширше значення, ніж просто пояснення механізмів довголіття. Епігенетичні зміни допомагають організмам адаптуватися до стресових умов – від голоду чи токсичного середовища до психологічного навантаження.

Дослідження також змінює уявлення про роль лізосом: замість “сміттєзвалищ” клітин вони виступають сигнальним центром, який впливає на епігеном і навіть на потомство.

Експерименти підтвердили, що механізм активується під час голодування, коли змінюється лізосомальний метаболізм і запускається міграція гістонів.

“Тепер ми розуміємо, як соматичні клітини пов’язані з репродуктивними через гістон, який несе “пам’ять” про пережитий досвід, – підсумувала Ванґ. – Це відкриття може перевернути наше уявлення про спадкові адаптації у складних умовах”.

Нью-Йоркська поліція розшукує водія мотоцикла, причетного до смертельної стрілянини, внаслідок якої загинула семимісячна дитина. Трагедія сталася у Брукліні, коли випадкова куля влучила в немовля у візочку.

Поки 70% громадян США вважають війну в Ірані занадто дорогою ціною, Дональд Трамп пропонує штатам самотужки шукати кошти на медицину та освіту. Згідно з даними CNN, Трамп у закритому колі підтвердив, що пріоритетом Вашингтона є виключно армія, а не соціальні програми, які він назвав “махінаціями”, що мають лягти на плечі штатів.

В ізраїльських ресторанах фіксують зростання випадків, коли клієнти залишають заклади під час повітряної тривоги і не повертаються оплатити рахунок.

Світові ціни на фізичні поставки нафти у четвер, 2 квітня, подолали позначку у 140 доларів, встановивши новий максимум з 2008 року. Поки біржові котирування залишаються відносно стабільними, нафтопереробники змушені переплачувати величезні суми за реальну сировину через тривалу зупинку руху в Ормузькій протоці.

Президент Володимир Зеленський оголосив про старт робіт на 245 об’єктах енергетики в межах підготовки до наступного опалювального сезону. Під час наради з регіонами він наголосив, що відновлення триває за рахунок внутрішніх ресурсів, оскільки багатомільярдний пакет фінансової допомоги від Євросоюзу залишається заблокованим.