Ведуча Юлія Тимошенко прокоментувала скандал з директоркою інституту гендерних досліджень

Джерело: Юлія Тимошенко/Instagram

Директорку Київського інституту гендерних досліджень Марфу Скорик розкритикували після заяв на адресу ведучої Ukraїner, яку Скорик назвала “красівулею з голосюлькою”. Ведуча Юлія Тимошенко прокоментувала конфлікт.

Youtube-канал Ukraїner опублікував інтерв’ю з Тарасом Чмутом, яке провела ведуча Юлія Тимошенко. Його оприлюднив у себе на сторінці у Facebook засновник Ukraїner Богдан Логвиненко.

Директорка Київського інституту гендерних досліджень у коментарях висловила сумніви щодо професійності ведучої.

“Для того, щоб працювати аналітиком, потрібно мати освіту. Інакше буде генеруватися оте все, що ми чуємо в цьому сповненому безсилля інтерв’ю. Окремо дістає красівуля зі своїми питаннячками, задані нєжним голосюлькою. Вона тут так до речі, як”, – написала Марфа Скорик.

Своєю чергою, Тимошенко відреагувала на скандал, зазначивши, що персональні образи на адресу Скорик та коментарі про її зовнішність – “це точно не про солідарність чи підтримку”.

“Ви можете скільки завгодно критикувати за непрофесійність, вимагати, щоб вона залишила посаду та вказувати на її відверту мізогінію, але прошу вас не віддзеркалювати ту ж саму мізогінію у відповідь. Більше за коментарі пані Марфи мене розчаровують лише ті, хто використовує цей кейс, щоб поставити під сумнів важливість гендерних політик, студій та досліджень як таких”, – обурилася вона.

Скриншот

У цьому контексті Тимошенко навела приклад власної історії на тему важливості гендерних студій для суспільства.

Зокрема, вона поділилася, що на четвертому курсі Нью-Йоркського університету в Абу-Дабі обрала предмет під назвою “Economics of Gender”, хоч він і не був обов’язковим в програмі. Завдяки дисципліні, як зазначається, Тимошенко зрозуміла, як саме досліджується гендерний розрив в оплати праці, і дізналася, що жінки, які наважуються просити собі більшу зарплатню на початку кар’єри, статистично зменшують цей розрив для себе у майбутньому.

При цьому вона зізналася, що читаючи ці дослідження, пообіцяла собі попросити більшу зарплату на першій роботі, якою б вона не була.

“Пам’ятаю, як у мене тряслися руки, тривожно билося серце і закрадалвая купа думок про те, що я не варта більшого. Але я ці сумніви переборола саме своїми знаннями, повторюючи собі: “Не спирайся на свої страхи та емоції, спирайся на суху статистику”, – розповіла ведуча.

Попросивши на 10% більше, Тимошенко отримала 7%, які, як вона наголосила, могла б не отримати, якби не мала тих знань, які додали їй впевненості.

Скриншот

Скриншот

Тимошенко додала, що гендерні дослідження, студії та політики рівності потрібні для кожного з нас. Вони необхідні для забезпечення сталого розвитку демократичної країни, необхідні для розуміння, як ті чи інші рішення, організаційні структури, інновації тощо впливають на жінок, чоловіків та інші групи, а також на суспільство, економіку та державу в цілому.

“Якщо кейс з пані Марфою щось і показує, то це те, що гендерною політикою мають займатися професійні люди, чиї цінності не суперечать їх роботі, інакше ця тема ще більше буде знецінюватися та стигматизуватися”, – резюмувала ведуча.

Ввечері 9 вересня російські окупанти вдарили дронами по території торгово-розважального центру в Сумах. Загинули троє людей, є численні поранені.

Єврокомісар із питань оборони і космосу Андрюс Кубілюс закликав країни ЄС не зосереджуватися на окремих національних космічних проєктах, поки Євросоюз розвиває спільний “Європейський космічний щит”.

Двадцять американських штатів та округ Колумбія подали позови проти адміністрації Дональда Трампа, звинувативши її в незаконному послабленні Закону про зникаючі види. Нові правила, зокрема, дозволяють буріння, видобуток корисних копалин та інші роботи у місцях проживання рідкісних тварин, якщо вони не завдають їм прямої фізичної шкоди.

Єврокомісія вирішила надати Іспанії 114,7 мільйона євро екстреної допомоги для врегулювання ситуації в Сеуті після масштабних незаконних перетинів кордону 30-31 липня.

Іран заявив про атаку на 10 суден у районі Ормузької протоки після того, як США повідомили про знищення п’яти іранських нафтових танкерів. Новий виток ескалації підняв ціну нафти вище 100 доларів за барель уперше з липня.