Венеційська комісія опублікувала терміновий висновок щодо закону про «іноагентів» у Грузії

Джерело: висновок Венеційської комісії

21 травня Венеційська комісія Ради Європи опублікувала терміновий висновок щодо Закону про прозорість іноземного впливу, остаточно ухвалений парламентом Грузії у третьому читанні, закликавши грузинську владу скасувати його.

Висновок підготовлений на прохання президента Парламентської асамблеї відповідно до статті 14a Регламенту комісії.

Комісія висловила прикрість, що парламент Грузії затвердив законопроєкт, не дочекавшись висновку Венеціанської комісії, попри заклики Голови Парламентської Асамблеї та Генерального секретаря Ради Європи.

Зазначається, що фундаментальні недоліки документа спричинять значні негативні наслідки для свободи об’єднань та вираження думок, недоторканності приватного життя, участі у громадських справах, а також дискримінації.

У звіті мовиться, що закон вплине на відкриті, поінформовані суспільні дебати, плюралізм та демократію.

Комісія рекомендувала влада Грузії “відмовилася від спеціального режиму реєстрації, звітності та вимог до публічного розкриття інформації для організацій громадянського суспільства, інтернет-ЗМІ та мовних компаній, які отримують іноземну підтримку, включаючи адміністративні санкції”.

14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.

Лідери Європейського Союзу закликали Грузію скасувати нещодавно ухвалений закон про “іноземних агентів”.

Прийняття цього закону негативно впливає на просування Грузії на шляху до ЄС, – заявили Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель та єврокомісар з питань добросусідства та розширення Олівер Варгеї.

Рішення про подальший шлях Грузії знаходиться в руках країни, зазначили вони у спільній заяві.

Ми наполегливо закликаємо владу Грузії скасувати закон, зберегти свою прихильність до вступу до ЄС і просувати необхідні реформи, описані в дев’яти кроках, – мовиться у заяві.

Своєю чергою, Бельгія, що нині головує в ЄС, висловила жаль у зв’язку з прийняттям грузинським парламентом закону про “іноагенти”. Як зауважила міністерка закордонних справ королівства Аджа Лябіб, цей закон віддаляє Грузію від європейських цінностей. Уряд країни “наполегливо” закликав владу Грузії переглянути заходи та “зберегти зобов’язання перед ЄС”.

Зауважується, що Бельгія підтримує грузинський народ та його вибір на користь демократії, захисту прав людини та верховенства закону.

У зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.

Вже 18 травня президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето на ухвалений закон, і назвала його російським.

Цей закон за своєю суттю, за своїм духом є російським законом, який суперечить нашій Конституції та всім європейським стандартам і є перешкодою на європейському шляху. Вето є юридично правильним і сьогодні буде передано до парламенту. Закон не підлягає жодній зміні, жодному вдосконаленню. Цей закон має бути відкликаний, – заявила президентка.

Проте проросійська політична партія “Грузинська мрія” має достатньо голосів, щоб подолати вето. Якщо і після цього президентка не підпише закону, його підписує та публікує голова парламенту.

Терміни, протягом яких парламент має подолати вето президента, у Конституції не вказано.

Тим часом в уряді заявили, що можуть врахувати “змістовні рекомендації” від західних партнерів в рамках механізму вето. Зурабішвілі ж відповіла кабміну, що не ввійде “ні в які маніпуляції з метою якось ушляхетнити його [закон]”.

Пілот шведського винищувача JAS 39 Gripen отримав дозвіл НАТО знищити російську крилату ракету, яка 20 листопада порушила повітряний простір Польщі. Однак перехопити ціль не вдалося через складні погодні умови. Пілот не зміг ідентифікувати об’єкт ані візуально, ані за допомогою бортових сенсорів.

Латвія не має наміру відновлювати відносини з Росією навіть після завершення війни проти України, заявив прем’єр-міністр балтійської республіки Андріс Кулбергс.

22 листопада міністр закордонних справ балтійської республіки Кястутіс Будріс заявив, що Литва не має стосунку до атаки безпілотників на Калінінградську область, про яку 21 листопада повідомила російська влада.

Замість самостійного пересування військової техніки територією Польщі Бундесвер перекине танки до Литви залізницею для участі у військових навчаннях “Grand Eagle 26”, поінформував Bild із посиланням на “джерела в силових структурах”.

Польська прокуратура підтвердила, що один із трьох об’єктів, які впали на південному сході країни, був російською крилатою ракетою Х-101.