Верховна Рада підтримала ратифікацію статуту Міжнародного кримінального суду
Джерело: нардеп Ярослав Железняк у Телеграмі
Верховна Рада України ухвалила рішення щодо ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду, забезпечивши тим самим повноцінне долучення країни до цієї міжнародної інституції.
Підтримку ратифікації висловили 281 народний депутат, що стало важливим кроком у посиленні міжнародно-правових зобов’язань України. Перед голосуванням парламентарії отримали листи підтримки від Генштабу та Головного управління розвідки Міноборони, підписані Кирилом Будановим.
Президент Володимир Зеленський подав відповідний законопроєкт 15 серпня, що ознаменувало початок процедури ратифікації. Водночас Україна внесла окрему заяву, що протягом семи років після набрання чинності ратифікаційним законом не визнає юрисдикцію МКС стосовно своїх громадян у питаннях, пов’язаних зі злочинами, передбаченими статтею 8 Римського статуту.
Україна також планує ратифікувати статут з урахуванням Кампальських поправок 2010 року, які передбачають відповідальність за злочин агресії. Але, оскільки ратифікація не має зворотної сили, Україна, ймовірно, продовжить працювати над створенням спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності керівництва РФ за агресію 2022 року.
Читайте також: Що значить для України ратифікація Римського статуту
Варто зазначити, що Україна підписала Римський статут ще у 2000 році, але лише зараз зробила вирішальний крок до його ратифікації, подолавши багаторічні побоювання щодо можливої відповідальності своїх громадян перед МКС.
- Офіс Генерального прокурора передасть всі наявні матеріали та докази, повʼязані із масованою атакою РФ 8 липня до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду.
- Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт ексміністра оборони РФ Сергія Шойгу та начальника російського Генштабу Валерія Герасимова за підозрою у міжнародних та воєнних злочинах, а також злочинах проти людяності.
- Прокурори Міжнародного кримінального суду (МКС) розслідують російські кібератаки на українську цивільну інфраструктуру як можливі воєнні злочини.
Уночі 2 жовтня росіяни завдали масованого удару по депо Укрзалізниці в Одесі.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.