Верховна Рада підтримала відставку міністра культури Олександра Ткаченка
Джерело: народні обранці Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко
27 липня Верховна Рада підтримала заяву голови міністерства культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка про відставку.
Під час голосування за відставку Ткаченка проголосував 321 народний обранець. Ще двоє були проти, шестеро утримались, а 25 нардепів не голосували.
“Питання призначення нового міністра сьогодні не стоїть у порядку денному і, скоріш за все, не буде на цьому тижні”, – написав Железняк.
Під час голосування вже колишній глава Мінкульту також був присутнім у залі парламенту та виступив перед народними депутатами.
Нардеп Гончаренко зауважив, що під час виступу Ткаченка деякі нардепи “Слуги народу” періодично аплодували ексміністру.
Гончаренко також повідомив, що проти відставки Ткаченка проголосували двоє “слуг” – Андрій Яременко та Єлізавета Богуцька.
Що передувало?
Олександр Ткаченко написав заяву на звільнення з посади голови Міністерства культури та інформаційної політики після звернення президента України Володимира Зеленського, в якому останній закликав уряд знайти позабюджетні кошти на актуальні культурні проєкти та розглянути заміну Ткаченку.
Перед цим у мережі виник скандал щодо виділення 33,6 млн гривень бюджетних коштів на знімання серіалу “СМТ Інгулець”. Українців обурило те, що під час повномасштабної війни уряд витрачає мільйонні кошти на виробництво комедійних серіалів, а не на допомогу ЗСУ.
Своєю чергою, голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв (фракція “Слуга народу”) прокоментував заяву про відставку глави Мінкульту Олександра Ткаченка. На його думку, парламент підтримає звільнення міністра, бо “знаходиться під впливом соцмереж”.
- Парламентський комітет з питань гуманітарної по інформаційній політики не підтримав заявку про відставку глави Мінкульту України Олександра Ткаченка.
Малі, Буркіна-Фасо та Нігер на саміті в Бамако 22–23 грудня оголосили про запуск спільних збройних сил, банку розвитку та телеканалу, формалізуючи конфедерацію “Альянс держав Сахеля” як альтернативу західним безпековим і фінансовим форматам.
Перед особистою зустріччю у маєтку Мар-а-Лаго президенти України та США провели серію важливих телефонних консультацій. У той час як Дональд Трамп спілкувався з Володимиром Путіним, український лідер узгоджував військову та дипломатичну стратегію з прем’єр-міністром Британії.
Росія надала Туреччині додаткове фінансування у 9 мільярдів доларів на будівництво першої в країні атомної електростанції “Аккую”.
Президент України готується представити Білому дому оновлену стратегію миру, що включає демілітаризацію та міжнародний нагляд за ядерними об’єктами. Проте Москва вже заявила про відмову приймати будь-які корективи до початкових умов завершення війни.
Польща має намір протягом двох років завершити зведення нового комплексу укріплень для захисту від безпілотних літальних апаратів уздовж своїх східних кордонів.