Після атаки дронів Волгоградський НПЗ зупинив перероблення нафти – Reuters
Джерело: Reuters
За даними медіа, Волгоградський нафтопереробний завод, що належить російській компанії “Лукойл”, припинив роботу після удару українських дронів.
Як повідомили 3 джерела Reuters, під час атаки було пошкоджено основну переробну установку CDU-5, потужністю 9 100 метричних тонн на добу, або 66 700 барелів на добу, що становить п’яту частину загальної потужності заводу, а також гідрокрекінг-установку потужністю 11 000 тонн на добу.
“Завод зупинено. CDU-5 горів, гідрокрекінг зазнав деяких пошкоджень”, — сказало одне з джерел, яке побажало залишитися анонімним.
У 2024 році Волгоградський НПЗ переробив 13,7 млн тонн нафти, або 5,1% від загального обсягу російських НПЗ.
6 листопада Україна завдала удару по Росії щонайменше 75 дронами. Губернатор Волгограда Андрій Бочаров повідомив, що 48-річний чоловік загинув від осколків, а в промисловій зоні Красноармєйського району міста спалахнула пожежа.
- Генштаб ЗСУ повідомив, що Сили оборони України завдали ударів по важливих військових і логістичних об’єктах російських окупантів, зокрема по Волгоградському НПЗ.
- За даними ЗМІ, після атаки українських БпЛА 2 листопада російський порт Туапсе зупинив експорт палива, а місцевий НПЗ припинив перероблення сирої нафти.
- У ніч проти 4 листопада українські дрони-“камікадзе” здійснили наліт на російський НПЗ “Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез” у місті Кстово Нижньогородської області.
Під час військових навчань НАТО у Швеції українські оператори дронів продемонстрували перевагу у безпілотній війні та “розгромили” шведські підрозділи у межах тренувального сценарію.
Російські війська дедалі частіше здійснюють удари по об’єктах американських компаній в Україні, тоді як реакція Білого дому залишається обмеженою, мовиться у розслідуванні The New York Times.
В ніч на 12 травня підрозділи Сил оборони України завдали уражень по низці важливих об’єктів російських окупантів.
Знижки на флагманську російську нафту зросли вперше з початку війни в Ірані, оскільки зміна очікувань щодо можливого завершення конфлікту на Близькому Сході сколихнула нафтові ринки.
9 травня угорський парламент розпочав роботу в новому складі, а лідер партії “Тиса” Петер Мадяр офіційно зайняв крісло прем’єр-міністра. Для українського політикуму, схильного до швидких емоційних висновків, це виглядає як “світанок нової ери” без Віктора Орбана. Проте аналіз останніх подій та історичного контексту свідчить про те, що нова глава відносин починається не на чистому папері, а на фундаменті з глибоких системних криз, професійної деградації дипломатії та стратегічних пасток, залишених попереднім режимом.