Верховна Рада планує засекретити справи про мобілізацію в Реєстрі судових рішень

Джерело: Судово-юридична газета

Законопроєкт №7033-д, який у першому читанні схвалили Верховна Рада України 23 травня, може призвести до закриття для громадськості певних аспектів судових справ, пов’язаних з мобілізацією та виконанням військового обов’язку.

Документ передбачає закриття окремих відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень через їх “чутливість в умовах війни”.

Автори законопроєкту пропонують судам самостійно вирішувати, які справи повинні бути виключені з публічного доступу. Також до другого читання пропонується закрити у Реєстрі окремі види судових рішень, які стосуються санкцій за невиконання військового обов’язку.

Ще у документі передбачається закриття найменувань об’єктів критичної інфраструктури, таких як органи влади, ЗМІ, суди та інші. Зокрема йдеться про:

  • Органи, що займаються організацією підготовки та проведення виборів та референдумів.
  • Органи державної влади та місцевого самоврядування.
  • Засоби масової інформації.
  • Суди.
  • Органи, відповідальні за пенсійне забезпечення, соціальне страхування і соціальні послуги.
  • Ринок небанківських фінансових послуг, ринок платіжних послуг тощо.

Згідно з матеріалом, законопроєкт може призвести до приховування навіть найменувань державних органів у судових рішеннях. Крім того, розширюється перелік судових рішень, доступ до яких обмежується.

Такий крок, зауважують у Transparency International Ukraine, суперечить принципу гласності судового процесу і може створити корупційні ризики.

“Обмеження доступу до судових рішень відкине Україну на десятки років назад у демократичному поступі – до рівня Росії і Білорусі – і становитиме небезпеку для подальшого процесу інтеграції до Європейського Союзу. Наразі народні депутати України планують непропорційно обмежити українців вільно отримувати інформацію, яка становить значний суспільний інтерес, зокрема про рішення, докази у справах, а також про осіб, обвинувачених і засуджених за вчинення цих злочинів”, – йшлося у зверненні.

Проти цього виступили і журналісти:

«Ми, українські журналісти та медійні організації, закликаємо депутатів не приймати законопроєкт 7033-д: вважаємо, що він суттєво перешкоджатиме висвітленню справ, повʼязаних із війною, та в результаті позбавить громадськість контролю над правосуддям у важливих судових процесах», — йдеться у спільній заяві Інституту масової інформації, “Медіаруху”, “Детектор медіа” та видання судової журналістики “Ґрати”.

Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.

Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафто­переробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН. 

Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.

З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору. 

30 жовтня російські війська вдарили з РСЗВ по Слов’янську на Донеччині. Внаслідок атаки загинула одна особа.