Від початку року на зведення фортифікацій виділено 20 млрд грн – Шмигаль

Джерело: Денис Шмигаль/Telegram

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що від початку 2024 року з резервного фонду держбюджету уряд виділив 20 мільярдів гривень на фортифікації.

Зокрема, додатковий ресурс з інших джерел фінансування становить ще 10,7 млрд гривень.

Очільник уряду наголосив, що будівництво міцних захисних рубежів – одна з головних цілей оборонної політики.

Також прем’єр-міністр зауважив, що рубежі зводяться коштом резервного фонду державного бюджету, за кошти місцевих бюджетів, коштом військового ПДФО та за благодійні кошти на спецрахунку НБУ.

За його словами, замовниками робіт тепер є не лише регіони, але й Міністерство оборони, Державна спеціальна служба транспорту і Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.

Як повідомив прем’єр-міністр, із загальної суми з резервного фонду майже 3 млрд грн спрямовано Міністерству оборони та Держспецтранспорту.

Ще понад 16 млрд грн виділено обласним адміністраціям. Зокрема, для будівництва фортифікаційних споруд у Харківській області – 3,9 млрд грн, для Запорізької області – 1,3 млрд грн, для Донецької області – 1,2 млрд грн, для Херсонської області – понад 1,2 млрд грн.

  • З початку 2024 року на Сумщині посилюється робота зі зведення фортифікаційних споруд. За запевненням місцевої влади, проєкту такого масштабу, який мають реалізувати цьогоріч, в області досі не було.
  • На засіданні 5 грудня 2023 року Кабінет Міністрів виділив додатково понад 31,7 млн грн на зведення фортифікаційних споруд в одному з регіонів країни, де тривають активні бойові дії.
  • При Міністерстві оборони України створено Міжвідомчу робочу групу, яка вивчатиме проблемні питання з будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд та вчасно реагуватиме на них.

У ніч на 4 листопада та напередодні підрозділи Сил оборони України уразили два російські зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцир” і вогневу групу противника на тимчасово окупованій території Криму. Також під удар потрапили пункт управління безпілотниками на Запоріжжі та склад матеріально-технічних засобів на Луганщині.

Москва більше не вірить у те, що президент США Дональд Трамп зможе змусити Україну ухвалити мирну угоду на російських умовах, повідомили обізнані джерела. За словами співрозмовників, переконаність у цьому штовхає главу РФ Володимира Путіна на затягування війни шляхом збільшення ударів по Україні та посилення тиску на країни, котрі підтримують Київ.

Агент ФСБ отримав 15 років увʼязнення з конфіскацією майна, котрий планував замах на одного з керівників регіонального управління СБУ на Донеччині. Правоохоронці завчасно викрили ворожий задум і затримали зловмисника у квітні цього року.

3 листопада міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що за провокацією у Петропавлівській Борщагівці стоїть Росія. За його словами, Москва намагається використовувати внутрішні проблеми України, аби посилити суспільну напругу та послабити єдність країни.

У ніч на 3 листопада Росія розпочала одну з наймасштабніших атак на енергетичну інфраструктуру України. Через обстріли ситуація в енергосистемі додатково ускладнилася, у низці регіонів, зокрема в Києві, запровадили аварійні відключення електроенергії.