Відтепер Десятинну церкву в Києві можна побачити в доповненій реальності

Джерело: Мінкульт

Відтепер Десятинну церкву в Києві можна побачити в доповненій реальності, відсканувавши QR-код на інформаційному борді за допомогою смартфона.

На вулиці Володимирській в Києві, біля Національного музею історії України, встановили новий інформаційний стенд, завдяки якому можна прочитати, побачити та почути цікаву інформацію про Десятинну церкву. І навіть доторкнутись до неї в доповненій реальності.

Ініціатор проєкту – Дмитро Матяш, засновник організації “єМузей”, що займається оцифруванням музейних цінностей та культурного надбання.

Для того, щоб побачити церкву в доповненій реальності, достатньо відсканувати QR-код на інформаційному борді за допомогою свого смартфона. Також всі охочі знайдуть посилання на аудіогід, в якому розповідають про історію першої камʼяної церкви Київської Русі.

Крім цього, команда “єМузею” розробила 3D-копії трьох хрестів, знайдених під час археологічних розкопок на місці Десятинної церкви, а зараз зберігаються у Національному музеї історії.

Довідково. Церква Богородиці Десятинна – найдавніший кам’яний храм Києва й усієї Русі. Споруджена 996 року великим князем Київським Володимиром Святославичем, вона символізувала перемогу християнства у країні. Наприкінці 10 – у першій третині 11 ст.

Десятинна церква була головним державним і релігійним центром Русі, осередком утвердження та поширення нової віри. У “Повісті минулих літ” храм названо церквою Святої Богородиці. Свою другу назву – Десятинна, церква одержала тому, що на її будівництво та щорічне утримання князь Володимир віддавав десяту частину власних прибутків.

Нині нема жодного достовірного зображення Десятинної церкви, тому всі реконструкції її зовнішнього вигляду (а їх понад 20) є лише гіпотетичними. Однак вони свідчать про складну планувальну систему собору.

Дослідження засвідчили, що Десятинна церква мала значні для того часу розміри ‒ 41 × 34 м, та розкішний інтер’єр. Це був тринефний храм із трьома апсидами, оточений галереями та розвинутими прибудовами із заходу. Стіни та склепіння церкви рясно прикрашали фрески та композиції з мозаїки. Підлога храму скидалася на килим із набраних у мозаїчній техніці невеликих шматків мармуру, смальти, а також пірофілітових та різнобарвних керамічних плиток. У оздоблені собору широко застосовували різьблені деталі із привізного мармуру й місцевого пірофіліту – колони, капітелі, карнизи, парапети хорів, плити.

Президентка Молдови Мая Санду заявила, що країні потрібні високотехнологічні дрони-перехоплювачі після численних інцидентів із російськими безпілотниками. Для цього, за її словами, Кишинів має змінити законодавство й розвивати оборонну промисловість.

Дональд Трамп заявив, що США не розморожуватимуть іранські активи й не скасовуватимуть санкції до укладення мирної угоди. За його словами, послаблення можливі лише після того, як Тегеран покаже готовність виконувати домовленості.

Австралійський лікар і дослідник Річард Скольєр помер у 59 років після трьох років боротьби з агресивною пухлиною мозку. Він став першим пацієнтом із гліобластомою, який пройшов експериментальне лікування, засноване на його ж наукових проривах у терапії меланоми.

Адміністрація Трампа може спробувати обійти Лондон у питанні майбутнього островів Чагос. У Вашингтоні розглядають сценарій прямої угоди з Маврикієм, якщо острови отримають суверенний статус.

Дональд Трамп в інтерв’ю NBC заперечив, що під час кампанії обіцяв не починати нових війн. Він заявив, що конфлікт з Іраном не є “нескінченною війною” і що США не можуть дозволити Тегерану отримати ядерну зброю.