Відтепер Десятинну церкву в Києві можна побачити в доповненій реальності

Джерело: Мінкульт

Відтепер Десятинну церкву в Києві можна побачити в доповненій реальності, відсканувавши QR-код на інформаційному борді за допомогою смартфона.

На вулиці Володимирській в Києві, біля Національного музею історії України, встановили новий інформаційний стенд, завдяки якому можна прочитати, побачити та почути цікаву інформацію про Десятинну церкву. І навіть доторкнутись до неї в доповненій реальності.

Ініціатор проєкту – Дмитро Матяш, засновник організації “єМузей”, що займається оцифруванням музейних цінностей та культурного надбання.

Для того, щоб побачити церкву в доповненій реальності, достатньо відсканувати QR-код на інформаційному борді за допомогою свого смартфона. Також всі охочі знайдуть посилання на аудіогід, в якому розповідають про історію першої камʼяної церкви Київської Русі.

Крім цього, команда “єМузею” розробила 3D-копії трьох хрестів, знайдених під час археологічних розкопок на місці Десятинної церкви, а зараз зберігаються у Національному музеї історії.

Довідково. Церква Богородиці Десятинна – найдавніший кам’яний храм Києва й усієї Русі. Споруджена 996 року великим князем Київським Володимиром Святославичем, вона символізувала перемогу християнства у країні. Наприкінці 10 – у першій третині 11 ст.

Десятинна церква була головним державним і релігійним центром Русі, осередком утвердження та поширення нової віри. У “Повісті минулих літ” храм названо церквою Святої Богородиці. Свою другу назву – Десятинна, церква одержала тому, що на її будівництво та щорічне утримання князь Володимир віддавав десяту частину власних прибутків.

Нині нема жодного достовірного зображення Десятинної церкви, тому всі реконструкції її зовнішнього вигляду (а їх понад 20) є лише гіпотетичними. Однак вони свідчать про складну планувальну систему собору.

Дослідження засвідчили, що Десятинна церква мала значні для того часу розміри ‒ 41 × 34 м, та розкішний інтер’єр. Це був тринефний храм із трьома апсидами, оточений галереями та розвинутими прибудовами із заходу. Стіни та склепіння церкви рясно прикрашали фрески та композиції з мозаїки. Підлога храму скидалася на килим із набраних у мозаїчній техніці невеликих шматків мармуру, смальти, а також пірофілітових та різнобарвних керамічних плиток. У оздоблені собору широко застосовували різьблені деталі із привізного мармуру й місцевого пірофіліту – колони, капітелі, карнизи, парапети хорів, плити.

У Львівській області оцифровують храм Святого Архистратига Михаїла, що знаходиться в селі Стара Скварява.
21 листопада міністерство культури Чеської Республіки спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України презентувало запуск проєкту “Мобільний центр оцифрування” як важливий внесок у підтримку та збереження української культури.
Державний історико-культурний заповідник міста Острога оцифрував Острозьку Біблію 1581 року.
У Миколаєві оцифрують 300 експонатів врятованої колекції музею мариністичного живопису з міста Очаків.