Війна повернула до Росії «серпневе прокляття» – CNN
Джерело: CNN
У минулі роки серпень у Росії часто зустрічали з часткою обережності та навіть тривоги. Росіяни пошепки говорили про своє “серпневе прокляття”, щоб пояснити надзвичайно велику кількість смертельних аварій, терористичних атак або спалахів війни.
Уже давно це прокляття було знято й майже забуто, зводячи місяць до чергової гарячої літньої перерви.
Але цього року, схоже, серпень повернувся з помстою.
По-перше, росіяни спостерігають масове зростання українських нападів, які повернули війну, яку розпочала Росія, на її територію, змусивши РФ заплатити ціну та давши простим росіянам відчути жахливе насильство, яке зазнає Україна з лютого 2022 року.
У Чорному морі російський військовий і комерційний флот цього місяця зазнав атаки українських військово-морських безпілотників, загрожуючи російським постачанням і торговим шляхам.
І щодня в серпні ЗМІ повідомляли про невеликі, але безперервні атаки безпілотників на офіційні будівлі, військові об’єкти чи комерційні та житлові приміщення.
Офіційна влада РФ запевняє, що більшість БпЛА знищують ППО. Але цієї ситуації достатньо, аби змусити простих росіян задуматись.
За словами офіційних осіб, більшість з них знищено з неба завдяки посиленій протиповітряній обороні. Але достатньо пройти, щоб змусити росіян задуматися.
“Ми всі шоковані тим, що це відбувається тут. Але ми не політики, тому не хочемо коментувати”, — сказала одна жінка, ім’я якої не названо, місцевим ЗМІ в Москві.
У Росії ведеться жорстке придушення інакомислення, насамперед навколо критики війни в Україні.
Інші росіяни, вочевидь, роблять свій спротив потужнішим: у серпні стався безпрецедентний сплеск підпалів військових пунктів по всій країні – за даними російських державних ЗМІ, лише за тиждень зафіксовано трохи більш як 20 таких випадків.
Російські офіційні особи кажуть, що за цим стоять українські агенти, які обманним шляхом змушують російських громадян – зокрема пенсіонерів – підпалювати військкомати.
Але джерело, пов’язане з однією російською партизанською групою, заперечує, що росіян зазнають примусу. За словами джерела, у Кремлі просто хочуть приховати зростаюче невдоволення у суспільстві.
“Якби люди не були злі на владу, вони б нічого не робили”, – сказало джерело CNN.
Другий тиждень серпня був не менш насиченим, ніж перший, проте з набагато більшою кількістю загиблих і поранених.
Загадковий вибух прогримів на промисловому підприємстві в маленькому російському місті Сергієв Посад, приблизно за дві години їзди від Москви.
Влада наполягає, що це було порушення правил безпеки на фабриці феєрверків, заперечуючи повідомлення про саботаж на місці, яке колись було провідним виробником військового оптичного обладнання, наприклад нічних окулярів і прицілів.
Однак вибух завдав масштабних збитків: за даними російських державних ЗМІ, руйнувань зазнали 440 квартир і 20 приватних будинків; знищено 184 автомобілі; 84 особи були поранені, одна людина загинула, ще щонайменше 8 вважаються зниклими безвісти.
“Серпневе прокляття” Росії справді повернулося.
- Російське міноборони заявило про нічну атаку на військово-морську базу РФ у Новоросійську. В атаці звинуватили Україну.
- Уночі 1 серпня – вдруге за декілька днів – російську столицю атакували безпілотники. Є влучання у будівлю “Москва-Сіті”, де розташовані офіси декількох російських міністерств.
Президент Польщі Анджей Дуда навмисно не з’явився на груповому фото з іншими лідерами під час кліматичного саміту в Баку. Глава держави не захотів фотографуватися з білоруським лідером Олександром Лукашенком.
Заступник голови МЗС Леонід Тимченко повідомив, що в Україні станом на 12 листопада офіційно зареєстровані 53 868 осіб, котрі вважаються зниклими безвісти за особливих обставин.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 12 листопада. З початку доби на цей час зафіксовано 156 бойових зіткнень.
Російський президент Володимир Путін відмовився відвідувати саміт G20 у Бразилії 18-19 листопада, заявив російський посол Марат Бєрдиєв.
12 листопада міністр фінансів Сергій Марченко та глава зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо підписали Рамкову угоду щодо проєктів, котрі фінансуються за програмою Фінсько-українського інвестиційного фонду. У межах угоди на 2025 рік заплановане надання кредитів на суму до 50 млн євро.