Війна загострила проблему домашнього насильства: кількість випадків зросла на 63% – Тетяна Зотова

Повномасштабне вторгнення Росії негативно вплинуло на ситуацію з домашнім насильством в Україні. Про це заявила директорка Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству (КМЦГР) Тетяна Зотова.

“У 2022 році ми спостерігали зниження кількості випадків домашнього насильства, ймовірно, через зміщення суспільного фокуса. Проте вже за наступні два роки ситуація кардинально змінилася. Ми переживаємо небачений сплеск домашнього насильства. Лише у першому півріччі цього року кількість зареєстрованих кримінальних проваджень зросла на 63% у порівнянні з аналогічним періодом 2023-го. І це лише офіційні дані. Реальна картина значно масштабніша”, – повідомила Зотова.

За її словами, війна створила нові соціальні категорії у групах ризику. Зокрема, це люди, які через бойові дії змушені були змінити місце проживання. “Чоловіки на новому місці часто не можуть знайти роботу, забезпечити родину чи вирішити побутові умови. У таких ситуаціях виникають зловживання та агресія стосовно близьких”, – зазначила вона.

Окремою проблемою стало домашнє насильство у родинах військових. Тетяна Зотова підкреслила, що після повернення з війни багатьом захисникам складно адаптуватися до мирного життя. “У зоні бойових дій постійна напруга та контроль – це питання виживання. Але коли військовослужбовці приносять ці закони війни додому, їхні родини не завжди готові до цього”, – пояснила вона.

Інша сторона проблеми – жінки, дружини чи матері військових, які через стрес та переживання можуть проявляти агресію стосовно дітей чи літніх родичів. “Добре, коли жінка це розуміє і звертається за психологічною підтримкою. Але, на жаль, так буває не завжди”, – додала Зотова.

Фахівці наполягають, що проблему домашнього насильства потрібно розглядати через призму війни. У Києві вже реалізують ініціативи підтримки родин військових. “У рамках пілотного проєкту з превенції домашнього насильства та надання психологічної допомоги ми підтримали понад дві тисячі людей“, – розповіла директорка КМЦГР.

Однак для ефективної боротьби з проблемою потрібна загальнонаціональна програма психологічної реабілітації – як для військовослужбовців, так і для їхніх родин.

Заступник глави російського МЗС Олександр Панкін заявив, що Росія отримала запрошення взяти участь у саміті G20 на найвищому рівні, котрий відбудеться у грудні в Маямі.

Європейський Союз запровадив жорсткі торговельні санкції проти Росії чотири роки тому, змусивши естонського виробника деревини Puidukoda замінити понад половину своїх постачань ялини та сосни, переорієнтувавшись на країни Скандинавії.

Заклики російського глави Володимира Путіна до збільшення народжуваності, обмеження абортів і спроби нав’язування так званих “традиційних цінностей” не змогли змінити демографічну тенденцію в Росії, яка продовжує рухатися до глибокої кризи.

Бійці підрозділу СБС та 1-го корпусу НГУ Азов 22 квітня знищили командний пункт та місце базування Управління мобільних дій (УМД) ФСБ РФ у тимчасово окупованому Донецьку.

23 квітня країни Європейського Союзу ухвалили 20-й санкційний пакет проти Росії, котрий містить обмеження проти “тіньового флоту”, осіб та підприємств, що підтримують військово-промисловий комплекс РФ, а також закладає основу для подальшої заборони на морські послуги для постачання російської нафти.