Вірменія більше не може сподіватись на Росію у військових і оборонних потребах – Пашинян

Джерело: Reuters

Вірменія більше не може покладатися на Росію як на свого основного оборонного та військового партнера, оскільки Москва неодноразово підводила її. Тому Єреван повинен подумати про налагодження тісніших зв’язків зі Сполученими Штатами та Францією.

Вірменія, колишня радянська республіка, що межує з Грузією, Азербайджаном, Іраном і Туреччиною, довгий час покладалася на Росію як на великого союзника та має російську військову базу в Ґюмрі, приблизно за 90 км на північний захід від столиці.

Але прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян розлютив Кремль, поставивши під сумнів основи співпраці між країнами.

“Нам потрібно зрозуміти, з ким ми дійсно можемо підтримувати військово-технічні та оборонні відносини. Раніше ця проблема була простою, тому що такого питання не було, і не було складнощів у створенні концепції. Раніше 95-97% наших оборонних відносин були з Російською Федерацією. Зараз цього не може бути як з об’єктивних, так і з суб’єктивних причин”, – сказав Пашинян Громадському радіо Вірменії, відповідаючи на питання про реформування збройних сил Вірменії.

Пашинян сказав, що Вірменія повинна подумати про те, які зв’язки в галузі безпеки їй будувати зі Сполученими Штатами, Францією, Індією та Грузією.

Він поставив під сумнів те, чи варто Вірменії залишатися членом Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), очолюваної Росією, і сказав, що Вірменії потрібна нова стратегія національної безпеки та посилення армії.

Пашинян вважає, що Росія зазнала невдачі у Вірменії, коли минулого року Азербайджан розпочав блискавичну військову операцію, яка повернула йому контроль над анклавом Нагірний Карабах, викликавши відтік етнічних вірмен, які там проживають.

Росія у відповідь заявила, що власна нездатність Пашиняна орієнтуватися в складному суперництві на Південному Кавказі стала причиною поразки етнічних вірменських бойовиків у Карабасі, і попередила Єреван, що Захід намагається вбити клин між Вірменією та Росією.

Минулого місяця Пашинян обговорював співпрацю зі спеціальним представником генсека НАТО на Кавказі та у Центральній Азії Хав’єром Коломіною.

Президент Володимир Путін минулого місяця заявив, що вихід Вірменії з ОДКБ не відповідає інтересам Вірменії.

Велика Британія навряд чи приєднається до наступальних дій США проти Ірану, проте вже посилила свою присутність у Катарі. Перекидання винищувачів Typhoon свідчить про готовність Лондона захищати регіональних партнерів у разі масштабної відплати з боку Тегерана.

Оперативні центри спостереження ЄС (EU SST) зафіксували неконтрольоване зниження ступеня ракети-носія ZQ-3. Фахівці очікують, що об’єкт вагою 11 тонн увійде в щільні шари атмосфери вже 30 січня.

Уряд Нової Зеландії вирішив не приєднуватися до створеної Дональдом Трампом “Ради миру”. Прем’єр-міністр Крістофер Лаксон зазначив, що країна не братиме участі в ініціативі у її нинішньому вигляді через брак конкретики щодо її майбутньої ролі.

Еммануель Макрон та Роберт Фіцо провели тривалу зустріч, присвячену “стратегічному пробудженню” Європи. Сторони обговорили спільні проєкти в ядерній галузі та погляд на російсько-українську війну в умовах внутрішніх розбіжностей усередині ЄС.

Уряд Данії зафіксував найвищий рівень підтримки за останні два роки на тлі дипломатичного протистояння з Вашингтоном. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен зуміла перетворити агресивні погрози Дональда Трампа щодо анексії Гренландії на власну політичну перемогу.