Влада прагне призначити «ручного» Уповноваженого із захисту державної мови – В’ятрович

Джерело: Володимир В’ятрович/Facebook

Народний депутат Володимир В’ятрович разом з низкою українських громадських організацій виступили зі спільною заявою, в якій закликали президента і його офіс не втручатися в процес призначення Уповноваженого із захисту державної мови.

25 квітня 2019 року ухвалили Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

“Упродовж шести років цей, без перебільшення, історичний законодавчий акт відіграв надважливу роль у зростанні громадянської свідомості та національної єдності українського народу, захисті права українців на рідну мову, забезпечив незворотність повернення українській мові належного місця у всіх сферах суспільного життя. Одним із ключових інструментів реалізації цих завдань є Уповноважений із захисту державної мови – інституція, яку ненавидять російські агресори та адепти “русского міра” і до якої звертаються по захист права на мову тисячі українських громадян”, – наголошують у заяві.

У липні 2020 року на посаду Уповноваженого призначили одного зі співавторів закону про мову Тараса Кременя. Він з командою налагодив системну роботу з захисту і посилення мовного законодавства, профілактики та контролю за порушеннями мовних прав українців, підвищення ролі української мови в Україні та за її межами.

8 липня 2025 року спливає 5-річна каденція Уповноваженого. Згідно з законом, Міністр юстиції, Міністр культури та стратегічних комунікацій і Уповноважений Верховної Ради України з прав людини за три місяці до цієї дати (8 квітня) мали подати на розгляд уряду кандидатуру на наступний термін.

Однак, посадовці подали кандидатури кулуарно, потай від громадськості. В’ятрович та інші підписанти заяви сумніваються щодо придатності цих кандидатів на посади, адже вони фахівці у галузі фольклору та етнографії, коли інституція Уповноваженого із захисту державної мови більше стосується правозахисної діяльності.

“Закон не випадково визначає, що кандидатом на посаду Уповноваженого може бути громадянин, який “має досвід правозахисної діяльності або досвід діяльності із захисту державної мови та здатний за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнями виконувати відповідні посадові обов’язки”, – наголошують в заяві.

Підписанти вказують, що Офіс Президента прагне призначити “ручного” Уповноваженого, який через брак необхідного досвіду та невідповідність кваліфікаційним вимогам не зможе ефективно виконувати свої обов’язки.

“Ми розцінюємо ці дії як спробу навмисного нівелювання захисту державної мови, послаблення державної мовної політики в умовах, коли захист і утвердження української мови є надважливою складовою екзистенційної війни України проти російських агресорів. Мовна політика і мовні інституції не можуть бути розмінною монетою в політичних іграх влади. Такий розвиток подій безумовно грає на руку Росії та її п’ятій колоні, провокуватиме активізацію проросійських сил, а також суспільне збурення через небажання влади ефективно захищати право громадян на власну мову у власній державі”, – підкреслюють в заяві.

Громадські організації закликають президента і його офіс не втручатися в процес призначення Уповноваженого із захисту державної мови, а кандидатів, які не відповідають визначеним законом кваліфікаційним вимогам – не бути інструментами для послаблення важливої інституції і зняти свої кандидатури.

Також в заяві закликали очільників міністерств і відомств, які висунули згадані кандидатури відкликати свої подання і внести натомість кандидатів, що мають значний досвід діяльності з захисту державної мови і будуть здатні, як сказано в законі, “здійснювати свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб” та ефективно виконувати покладені на них обов’язки.

“Ми вважаємо очевидним, що серед таких кандидатів має бути Тарас Кремінь, який під час першої каденції засвідчив високий професіоналізм, незалежність і ефективну роботу із захисту державної мови та відповідно до закону “може бути призначений на посаду Уповноваженого повторно”.

Наразі заяву підписали: Рух “Простір свободи”, Ініціатива захисту прав україномовних “І так поймут!”, Ініціатива “Дріжджі”, Портал мовної політики, Мережа захисту національних інтересів України АНТС, ГО “Незалежні”, Громадянський рух “Відсіч”, ВГО “Не будь байдужим!”, Всеукраїнський рух “Єдині”, Ініціатива “Навчай українською”, Українська гуманітарна платформа, ГО “Родинне коло загиблих героїв”, Всеукраїнське об’єднання “Вільні козаки”, ГО “Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”, Українська народна рада Донеччини і Луганщини, Спілка української молоді в Україні, Ініціатива “Бойкот російського кіно”, Ініціатива “Бойкот російської попси”, Громадська ініціатива “Голка”, Громадський сектор Євромайдану, ГО “Експертний корпус”.

Верховний суд Бразилії більшістю голосів визнав колишнього президента Жаїра Болсонару винним у підготовці державного перевороту з метою утримання влади після поразки на виборах 2022 року. Це рішення стало історичним, адже Болсонару – перший експрезидент країни, засуджений за посягання на демократичні інституції.

Нове дослідження, проведене вченими з університетів Тюбінгена та Вюрцбурга, показало, що повсякденні речовини, зокрема кофеїн, можуть впливати на ефективність антибіотиків у боротьбі з бактеріями, зокрема Escherichia coli (E. coli).

Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.

Президент США Дональд Трамп відреагував на інцидент із російськими безпілотниками, які в ніч на 10 вересня порушили повітряний простір Польщі. За словами Трампа, подібні дії можуть бути наслідком помилки, однак сама ситуація викликає занепокоєння.

Білий дім вживає додаткових заходів безпеки для захисту президента США Дональда Трампа після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка.