Внаслідок російського вторгнення щонайменше 664 пам’ятки культурної спадщини зазнали пошкоджень — заступниця глави Мінкульту
Джерело: Ukraine Media Center Odesa.
З початку повномасштабного вторгнення і до 25 червня щонайменше 664 пам’ятки культурної спадщини зазнали пошкоджень внаслідок російських атак. Водночас збитки в культурній інфраструктурі – набагато більші.
“Фактично вона (цифра, – ред.), на жаль, набагато більша, тому що ці переліки значною мірою не включають в себе пошкоджені пам’ятки або об’єкти археологічної спадщини, які наразі недоступні дослідникам для обстеження”, – зауважила заступниця очільника Мінкульту Катерина Чуєва.
Ці об’єкти знаходяться, наприклад, в зоні артилерійських обстрілів, інтенсивних обстрілів і на лінії зіткнення. Серед цього числа 84 пошкоджених об’єкти були національного значення, 514 – місцевого та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини – 66.
Повністю зруйновано щонайменше 24 пам’ятки, частково пошкоджено 523. Ступінь пошкодження 115 об’єктів на сьогодні потребує уточнення.
“Якщо говорити про культурну інфраструктуру, то цифра набагато більша – понад 1400 об’єктів”, – додала заступниця міністра.
- У ніч на 18 липня російські військові атакували Одесу. Вони випустили 21 дрон Shahed-136, який знищили на підльоті з моря.
- Уночі 18 липня силами ППО знищено 38 ворожих повітряних цілей, серед яких 6 ракет та 32 безпілотники.
- Вночі 18 липня російські окупаційні війська здійснили комбіновану ракетно-дронову атаку на Миколаївську та Одеську області. Більшість ворожих повітряних цілей знищено, однак є й “прильоти” та пошкодження унаслідок падіння уламків.
Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.
26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.
26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.
Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.