Внаслідок весняних заморозків Україна залишились без персиків: ринок заполонив імпорт
Джерело: моніторингова платформа EastFruit
Через значні втрати від весняних заморозків, полиці українських супермаркетів цього сезону заповнені переважно імпортними кісточковими фруктами.
Зауважується, що Україна втрачає не лише урожай, але й ринкові можливості.
Цього року українці майже не побачать вітчизняного персика на полицях. Більше 90% фруктів – імпорт, – розповів Дмитро Остапенко, директор компанії Green Technology Ltd, яка вирощує персик та виноград.
На переконання аналітиків, ситуація демонструє глибші структурні проблеми: низький рівень захисту садів, відсутність державної підтримки та недостатній рівень впровадження сучасних технологій.
Зауважується, що кліматичні умови України дозволяють вирощувати високоякісний персик і нектарин, конкуруючи з Італією, Іспанією чи Грецією. Втім, на практиці – імпорт перемагає, і не лише через погодні умови.
Остапенко наголосив, що через втрату урожаю країна недоотримує валютні надходження, втрачає робочі місця, а внутрішній ринок залишається залежним від зовнішніх поставок. Ба більше – українські виробники, які вижили після таких сезонів, не мають змоги відновити потенціал без сторонньої підтримки.
Експерти попереджають, що на тлі кліматичних викликів і геополітичної нестабільності Україні слід терміново формувати системну політику розвитку садівництва – з орієнтацією на внутрішнє споживання, експорт та підтримку виробника.
Раніше заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук повідомив, що найбільше через відносну посуху та заморозки в Україні постраждали плодові кісточкові дерева. Зокрема втрати врожаю персиків та абрикосів по деяких господарствах сягають 100%.
Така ситуація вже позначається на цінах – плодові культури можуть подорожчати щонайменше на 30%.
В середньому, більш як на 30% у порівнянні з минулим роком ця категорія продуктів може подорожчати.
Крім того, додав Марчук, сподівання на врівноваження ситуації за рахунок імпорту не виправдалися.
Навіть хотілося б сподіватися на імпорт, який міг би частково врівноважити цінову позицію, але така ситуація, що майже по всій східній Європі були заморозки, і ті потенційні імпортери, які могли б везти на територію України, теж втратили, – зазначив він.
- В Україні завершили перший збір бавовни. Тестові плантації бавовни висадили в Одесі навесні цього року у восьми фермерських господарствах і одній науково-дослідній ділянці Українського інституту експертизи сортів рослин.
- Після рекордної спеки та посухи влітку 2024 року ціни на овочі, зокрема картоплю, помідори та інші сезонні продукти, подвоїлися проти показника минулого року. Високі ціни зумовлені втратою врожаїв та обмеженою пропозицією, а також інфляційними чинниками.
- Здорожчання електроенергії суттєво вплинуло на бізнес. Найбільше відчули тиск представники аграрної та харчової промисловості, тому найближчим часом слід очікувати підвищення цін на певні групи товарів та послуг.
Колишній президент Франції Ніколя Саркозі розпочав відбування покарання у в’язниці Ла Сантé. Його адвокати вже подали запит на звільнення.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.
Дослідження вчених із Центру клінічних наук Японського інституту безпеки здоров’я показало, що в пацієнтів з недостатньою вагою вищий ризик розвитку тяжких симптомів COVID-19, ніж у людей із нормальною вагою.
Підрозділи Десантно-штурмових військ ЗСУ, зокрема 132-й окремий розвідувальний батальйон ДШВ, звільнили населений пункт Кучерів Яр Донецької області.
Британські вчені розробили перші дієтичні рекомендації для осіб із хронічними закрепами, виявивши, що реальне полегшення може надавати ківі, житній хліб і мінеральна вода. Псиліум, пробіотики та оксид магнію також показали позитивні результати, тоді як традиційні поради, на кшталт вживання клітковини та сени виявилися недостатньо ефективними.