ВР прийняла в першому читанні законопроєкт про посилення покарання за військові порушення
Джерело: нардепи Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк, Ірина Геращенко
В середу, 10 квітня, Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №10379 про посилення відповідальності за військові правопорушення.
Олексій Гончаренко повідомив, що за відповідний законопроєкт проголосували 254 народні депутати.
За словами Гончаренка, спершу в законопроєкті хотіли ввести кримінальну відповідальність за відмову від проходження ВЛК замість адміністративної, проте “вчора її вирішили все таки прибрати”.
“Увага, так як питання пройшло тільки в першому (а не в цілому), то по факту схвалено зараз урядову версію з усіма нормами. Вона має багато проблем. І жорстких норм. Тому всі обіцяні зміни мають тоді зайти правками до другого читання на Комітеті”, – наголосив нардеп Железняк.
Співголова фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко заявила, що метою цього законопроєкту є удосконалення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вона зазначила, що в законопроєкті пропонуються збільшення розмірів штрафів і тривалості адміністративного затримання (до 3 років), які перевищують стандарти навіть кримінального законодавства.
За її словами, мінімальна сума штрафу за такі порушення становитиме 8500 гривень (раніше було 510 грн), а максимальна – 204 000 гривень (раніше 8500 грн).
Геращенко зазначила, що в законопроєкті встановлюються жорсткіші санкції за порушення військового обліку, такі як дезертирство.
- 10 квітня українські парламентарі у першому читанні підтримали проєкт закону № 11079-1 про мобілізацію засуджених осіб.
- 9 квітня Комітет національної безпеки та оборони підготував остаточний варіант мобілізаційного законопроєкту до другого читання. Зауважимо, кожна правка може бути врахована, або ж відхилена безпосередньо під час голосування.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.