ВР прийняла в першому читанні законопроєкт про посилення покарання за військові порушення

Джерело: нардепи Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк, Ірина Геращенко

В середу, 10 квітня, Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №10379 про посилення відповідальності за військові правопорушення. 

Олексій Гончаренко повідомив, що за відповідний законопроєкт проголосували 254 народні депутати.

За словами Гончаренка, спершу в законопроєкті хотіли ввести кримінальну відповідальність за відмову від проходження ВЛК замість адміністративної, проте “вчора її вирішили все таки прибрати”.

“Увага, так як питання пройшло тільки в першому (а не в цілому), то по факту схвалено зараз урядову версію з усіма нормами. Вона має багато проблем. І жорстких норм. Тому всі обіцяні зміни мають тоді зайти правками до другого читання на Комітеті”, – наголосив нардеп Железняк.

Співголова фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко заявила, що метою цього законопроєкту є удосконалення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вона зазначила, що в законопроєкті пропонуються збільшення розмірів штрафів і тривалості адміністративного затримання (до 3 років), які перевищують стандарти навіть кримінального законодавства.

За її словами, мінімальна сума штрафу за такі порушення становитиме 8500 гривень (раніше було 510 грн), а максимальна – 204 000 гривень (раніше 8500 грн).

Геращенко зазначила, що в законопроєкті встановлюються жорсткіші санкції за порушення військового обліку, такі як дезертирство.

Кількість білорусів, які підписали контракт на службу в російській армії у 2022 році, майже в сто разів менша, ніж за перше півріччя 2025 року.

Фонд британського принца Гаррі Archewell Foundation пожертвує 500 тисяч доларів на проєкти, у тому числі Всесвітньої організації здоров’я (ВООЗ), для допомоги розробки протезів та надання іншої допомоги дітям із Гази та України.

Росія системно позбавляє громадянства кримських татар, засуджених за політичними мотивами, одночасно погрожуючи депортацією після відбуття терміну ув’язнення. Про це повідомила менеджерка Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) Зарема Барієва.

9 вересня на 30-му засіданні у форматі “Рамштайн” партнери оголосили про нову посилену військову допомогу Україні.

В Європейському парламенті відзначили історію українського хлопця Олександра та його бабусі, які до початку повномасштабного вторгнення Росії проживали в Маріуполі.