ВР прийняла в першому читанні законопроєкт про посилення покарання за військові порушення
Джерело: нардепи Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк, Ірина Геращенко
В середу, 10 квітня, Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №10379 про посилення відповідальності за військові правопорушення.
Олексій Гончаренко повідомив, що за відповідний законопроєкт проголосували 254 народні депутати.
За словами Гончаренка, спершу в законопроєкті хотіли ввести кримінальну відповідальність за відмову від проходження ВЛК замість адміністративної, проте “вчора її вирішили все таки прибрати”.
“Увага, так як питання пройшло тільки в першому (а не в цілому), то по факту схвалено зараз урядову версію з усіма нормами. Вона має багато проблем. І жорстких норм. Тому всі обіцяні зміни мають тоді зайти правками до другого читання на Комітеті”, – наголосив нардеп Железняк.
Співголова фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко заявила, що метою цього законопроєкту є удосконалення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вона зазначила, що в законопроєкті пропонуються збільшення розмірів штрафів і тривалості адміністративного затримання (до 3 років), які перевищують стандарти навіть кримінального законодавства.
За її словами, мінімальна сума штрафу за такі порушення становитиме 8500 гривень (раніше було 510 грн), а максимальна – 204 000 гривень (раніше 8500 грн).
Геращенко зазначила, що в законопроєкті встановлюються жорсткіші санкції за порушення військового обліку, такі як дезертирство.
- 10 квітня українські парламентарі у першому читанні підтримали проєкт закону № 11079-1 про мобілізацію засуджених осіб.
- 9 квітня Комітет національної безпеки та оборони підготував остаточний варіант мобілізаційного законопроєкту до другого читання. Зауважимо, кожна правка може бути врахована, або ж відхилена безпосередньо під час голосування.
Комітет Сенату США з міжнародних справ на засіданні у середу, 22 жовтня, схвалив законопроєкт про визнання Росії державою-спонсором тероризму через викрадення українських дітей, повідомив автор ініціативи, сенатор Ліндсі Грем.
23 жовтня під час зустрічі у Парижі Володимир Зеленський та Емманюель Макрон узгодили подальші кроки для зміцнення оборонної співпраці, посилення тиску на Росію та гарантування безпеки України.
Після чергового обстрілу Харкова, волонтери вирушили на місце події, щоб підтримати тих, хто ліквідовував наслідки атаки – від рятувальників до комунальників.
У ніч на 23 жовтня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по стратегічних об’єктах військово-промислового комплексу Росії.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.