Втрати росіян: за добу ліквідовано ще 870 окупантів
Джерело: Генштаб ЗСУ
Триває 1467-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,2 млн осіб.
За даними Генштабу, станом на 1 березня 2026 року, орієнтовні втрати російських окупаційних військ в Україні становлять:
- особового склад – близько 1 266 770 (+870)
- танків – 11 709 (+2) од.
- бойових броньованих машин – 24 108 (+6) од.
- артилерійських систем – 37 721 (+58) од.
- РСЗВ – 1 662 (+1) од.
- засоби ППО – 1 308 (+3) од.
- літаків – 435 (+0) од.
- гелікоптерів – 348 (+0) од.
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 151 359 (+1 722) од.
- крилаті ракети – 4 384 (+0) од.
- кораблі / катери – 29 (+0) од.
- підводні човни – 2 (+0) од.
- автомобільна техніка та автоцистерни – 80 510 (+181) од.
- спеціальна техніка – 4 075 (+0) од.
Минулої доби відбулося 132 бойових зіткнення. Противник завдав двох ракетних ударів, двома ракетами, 55 авіаційних ударів, скинув 148 керованих авіабомб. Крім того, застосував 4126 дронів-камікадзе та здійснив 2521 обстріл населених пунктів та позицій наших військ.
- Сили оборони уразили російський зенітний ракетно-гарматний комплекс “Панцирь-С1” у тимчасово окупованому Маріуполі.
Вранці 22 березня російські війська атакували безпілотниками територію медичного закладу у селищі Великий Бурлук, що на Харківщині.
22 березня Україну відвідала делегація на чолі з Адміралом П’єром Вандьє, Верховним головнокомандувачем Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації.
Сили оборони за добу уразили низку важливих цілей росіян, зокрема зенітні ракетні комплекси “Бук-М1” у Брянській області РФ та “Бук-М2” на тимчасово окупованій частині Запорізької області, а також логістичні хаби, командні пункти й райони зосередження живої сили противника.
На тимчасово окупованій частині Луганської області фіксують проблеми з доступом до Telegram.
Уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана протягом років забезпечував Москві доступ до закритих обговорень у Європейському Союзі. Про це повідомили кілька чинних і колишніх європейських посадовців у сфері безпеки, зокрема колишній керівник служби кіберзахисту Угорщини Ференц Фрес.