Втрати росіян: за добу ліквідовано ще 960 окупантів

Джерело: Генштаб ЗСУ

Триває 1468-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,2 млн осіб.

За даними Генштабу, станом на 2 березня 2026 року, орієнтовні втрати російських окупаційних військ в Україні становлять:

  • особового складу – близько 1 267 730 (+960)
  • танків – 11 713 (+4) од.
  • бойових броньованих машин – 24 111 (+3) од.
  • артилерійських систем – 37 795 (+74) од.
  • РСЗВ – 1 665 (+3) од.
  • засоби ППО – 1 313 (+5) од.
  • літаків – 435 (+0) од.
  • гелікоптерів – 348 (+0) од.
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 153 169 (+1 810) од.
  • крилаті ракети – 4 384 (+0) од.
  • кораблі / катери – 29 (+0) од.
  • підводні човни – 2 (+0) од.
  • автомобільна техніка та автоцистерни – 80 757 (+247) од.
  • спеціальна техніка – 4 076 (+1) од.

Минулої доби відбулося 114 бойових зіткнень. Противник завдав одного ракетного удару, однією ракетою, 65 авіаційних ударів, скинув 208 керованих авіабомб. Крім того, застосував 5735 дронів-камікадзе та здійснив 2767 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ.

Вранці 22 березня російські війська атакували безпілотниками територію медичного закладу у селищі Великий Бурлук, що на Харківщині.

22 березня Україну відвідала делегація на чолі з Адміралом П’єром Вандьє, Верховним головнокомандувачем Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації.

Сили оборони за добу уразили низку важливих цілей росіян, зокрема зенітні ракетні комплекси “Бук-М1” у Брянській області РФ та “Бук-М2” на тимчасово окупованій частині Запорізької області, а також логістичні хаби, командні пункти й райони зосередження живої сили противника.

На тимчасово окупованій частині Луганської області фіксують проблеми з доступом до Telegram.

Уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана протягом років забезпечував Москві доступ до закритих обговорень у Європейському Союзі. Про це повідомили кілька чинних і колишніх європейських посадовців у сфері безпеки, зокрема колишній керівник служби кіберзахисту Угорщини Ференц Фрес.