Втрати ворога: понад 600 російських окупантів ліквідовано за минулу добу
Джерело: Генеральний штаб Збройних сил України
В Україні триває 560-та доба від початку повномасштабного російського вторгнення. За цей період часу воїни ЗСУ ліквідували більш як 266 тисяч російських загарбників.
За даними Генштабу, станом на 6 вересня 2023 року, у повномасштабній війні проти України російські окупаційні війська зазнали таких втрат (дані орієнтовні):
- особового складу ‒ близько 266 290 (+610 за добу)
- танків ‒ 4 497 (+8 за добу)
- бойових броньованих машин ‒ 8 682 (+12 за добу)
- артилерійських систем – 5 685 (+36 за добу)
- РСЗВ – 748 (+1 за добу)
- засоби ППО ‒ 505 (+1 за добу)
- літаків – 315
- гелікоптерів – 316
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 4 519 (+7 за добу)
- крилаті ракети ‒ 1 447
- кораблі/катери ‒ 19
- автомобільної техніки та автоцистерн – 8 190 (+15 за добу)
- спеціальна техніка ‒ 852 (+1 за добу)
Авіація сил оборони протягом доби завдала 11 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, 2 – по зенітно-ракетних комплексах противника.
Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом доби уразили 1 район зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, 14 артилерійських засобів на вогневих позиціях, 1 склад боєприпасів та 1 зенітно-ракетний комплекс противника.
- Весь екіпаж британського танка Challenger 2 вижив після прямого влучання ворога на фронті в Україні.
Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.
Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.