Втрати ворога: протягом доби ліквідовано 1240 російських армійців
Джерело: Генеральний штаб Збройних сил України
В Україні триває 903-тя доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягли понад 594 тисячі осіб.
За даними Генштабу, станом на 14 серпня 2024 року, орієнтовні втрати російських окупаційних військ в Україні становлять:
- особового складу ‒ близько 594 400 (+1 240 за добу)
- танків ‒ 8 476 (+21 за добу)
- бойових броньованих машин ‒ 16 402 (+17 за добу)
- артилерійських систем – 16 821 (+57 за добу)
- РСЗВ – 1 151 (+5 за добу)
- засоби ППО ‒ 921 (+1 за добу)
- літаків – 366
- гелікоптерів – 328
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 13 548 (+57 за добу)
- крилаті ракети ‒ 2 426
- кораблі/катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 22 710 (+61 за добу)
- спеціальна техніка ‒ 2 813 (+7 за добу)
Минулої доби противник завдав одного ракетного (2 ракети), 63 авіаційних удари (зокрема, задіяв 83 КАБи) та 489 ударів дронами-камікадзе, здійснив 2760 обстрілів позицій наших військ
- 13 серпня, під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, міністр національної оборони Литви Лаурінас Кащюнас повідомив, що росіянам доводиться перекидати свої війська з Калінінграда на оборону Курської області.
Британська королівська родина привітала Роберта Паттінсона із затвердженням на роль Джеймса Бонда. Актор зіграє агента 007 у перезапуску франшизи від Amazon MGM Studios, режисером якого стане Дені Вільнев.
У жовтні 2026 року внаслідок російських атак в Україні загинули щонайменше 372 цивільні людини, ще 1 981 дістала поранення. Це найвища кількість жертв серед мирного населення за жовтень від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Увечері 17 листопада користувачі почали повідомляти про перебої в роботі низки сервісів Apple, зокрема App Store, iCloud та Apple Pay.
Колишній канцлер Німеччини Олаф Шольц розповів про зустріч із главою РФ Володимиром Путіним у Москві 15 лютого 2022 року. Тоді німецький канцлер намагався дипломатичним шляхом запобігти повномасштабному російському вторгненню в Україну.
Третя частина “Дюни” режисера Дені Вільнева суттєво відрізнятиметься від книжкового першоджерела. Фільм ґрунтуватиметься на романі Френка Герберта “Месія Дюни” 1969 року, однак творці внесли до історії низку змін.