Втрати ворога: ЗСУ ліквідували ще 810 російських окупантів
Джерело: Генеральний штаб Збройних сил України
В Україні триває 608-ма доба повномасштабного російського вторгнення. за цей період часу українські захисники ліквідували понад 295 тисяч російських окупантів.
За даними Генштабу станом на 24 жовтня 2023 року у російсько-українській війні війська РФ зазнали таких втрат (дані орієнтовні):
- особового складу ‒ близько 295 510 (+810 за добу)
- танків ‒ 5 105 (+12 за добу)
- бойових броньованих машин ‒ 9 669 (+16 за добу)
- артилерійських систем – 7 081 (+24 за добу)
- РСЗВ – 828 (+3 за добу)
- засоби ППО ‒ 552 (+1 за добу)
- літаків – 320
- гелікоптерів – 324
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 5 363 (+18 за добу)
- крилаті ракети ‒ 1 537 (+1 за добу)
- кораблі/катери ‒ 20
- підводні човни – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 9 447 (+28 за добу)
- спеціальна техніка ‒ 1 006 (+8 за добу)
Протягом доби авіація Сил оборони завдала 7 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки противника та 3 – по зенітно-ракетних комплексах противника.
Підрозділами ракетних військ уражено 8 артилерійських засобів, 4 райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, станцію РЕБ, понтонно-мостову переправу противника, а також у двох районах здійснено дистанційне мінування місцевості.
- ЗС РФ не припиняють штурми в районі Авдіївки (Донеччина). Водночас російські військові мають величезні втрати серед особового складу та техніки.
- Фахівці Інституту вивчення війни вважають, що у 2024 році російські окупанти зможуть підтримувати інтенсивні артилерійські обстріли українських військових завдяки внутрішньому виробництву та постачанням з Північної Кореї.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.