Високопосадовець НАТО: Україні, можливо, доведеться відмовитися від території в обмін на членство в Альянсі
Джерело: SkyNews
Високопосадовець НАТО Стіан Єнссен зауважив, що Україні, можливо, доведеться погодитися відмовитися від частини території, окупованої Росією, якщо вона хоче приєднатися до Альянсу.
15 серпня Єнссен, який є керівником апарату генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, виступив перед норвезькими ЗМІ під час панельної дискусії.
Раніше Столтенберг довгий час обережно уникав запитань про те, що Україна може зробити, щоб припинити війну. Його позиція незмінно полягала в тому, що Україна, а не треті сторони, вирішують, як і коли почати переговори з Росією.
Та хоча Єнссен повторив пояснення глави НАТО, він натякнув, що Україна дійсно може отримати цілком реальний шлях до Альянсу.
У питанні майбутнього членства України в НАТО є значний рух, – наголосив він. – У всіх інтересах, щоб війна не повторилася. Росія зазнає величезного військового тиску, і здається нереальним, що вона зможе захопити нові території. Зараз скоріше питання про те, що Україні вдасться повернути, – додав він.
На запитання, чи має Україна поступитися деякими територіями для досягнення миру та отримання членства в НАТО натомість, Єнссен припустив, що це питання вже порушувалося в Альянсі.
Я не кажу, що так має бути, – зауважив він. – Але це може бути ймовірним рішенням.
Одначе, це рішення може прямо суперечити заявленим цілям президента Володимира Зеленського стосовно миру.
Один із 10 пунктів “Формули миру” передбачає відновлення кордонів України станом на 1991 рік. Президент України раніше пояснив, що це не підлягає обговоренню.
- 11 липня країни-члени НАТО узгодили спільне комюніке щодо України на саміті у Вільнюсі. У НАТО запевнили, що запросять Україну до Альянсу, коли країни-члени погодяться, і усі умови будуть виконані.
- Президент Латвії Едгар Рінкевичс заявив, що його країна продовжить боротися за членство України в НАТО.
- Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте запевнив, що співпраця з Україною нарощується в усіх сферах, і в майбутньому наша держава стане членом Північноатлантичного альянсу.
У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 25 квітня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 116 боєзіткнень.
У Павлограді російські окупанти знищили базу Медичного Добровольчого Батальйону “Госпітальєри”. Про це повідомила засновниця батальйону, народна депутатка з фракції “Європейська Солідарність” та медикиня-доброволиця Яна Зінкевич. Вона також оголосила про збір коштів для створення нової бази батальйону.
24 квітня два комітети Європейського парламенту — з питань промисловості, досліджень та енергетики, а також з питань безпеки й оборони — визначили власну позицію щодо законодавчої ініціативи про створення Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Профільні комітети підтримали законопроєкт, спрямований на зміцнення європейської оборонної промисловості, збільшення виробництва зброї та посилення підтримки України.
Адміністрація Дональда Трампа передала українській стороні так звану “остаточну пропозицію” щодо завершення війни з Росією, яка передбачає суттєві поступки Кремлю. Зокрема, США нібито готові визнати Крим російською територією та фактичний контроль Росії над значною частиною окупованих територій.
Армія РФ застосовує балістичні ракети “Іскандер” та північнокорейські KN-23 з касетними боєголовками, що призводить до масових жертв серед цивільного населення України, заявив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко після масованої атаки росіян у ніч на 24 квітня.