Високопосадовець НАТО: Україні, можливо, доведеться відмовитися від території в обмін на членство в Альянсі
Джерело: SkyNews
Високопосадовець НАТО Стіан Єнссен зауважив, що Україні, можливо, доведеться погодитися відмовитися від частини території, окупованої Росією, якщо вона хоче приєднатися до Альянсу.
15 серпня Єнссен, який є керівником апарату генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, виступив перед норвезькими ЗМІ під час панельної дискусії.
Раніше Столтенберг довгий час обережно уникав запитань про те, що Україна може зробити, щоб припинити війну. Його позиція незмінно полягала в тому, що Україна, а не треті сторони, вирішують, як і коли почати переговори з Росією.
Та хоча Єнссен повторив пояснення глави НАТО, він натякнув, що Україна дійсно може отримати цілком реальний шлях до Альянсу.
У питанні майбутнього членства України в НАТО є значний рух, – наголосив він. – У всіх інтересах, щоб війна не повторилася. Росія зазнає величезного військового тиску, і здається нереальним, що вона зможе захопити нові території. Зараз скоріше питання про те, що Україні вдасться повернути, – додав він.
На запитання, чи має Україна поступитися деякими територіями для досягнення миру та отримання членства в НАТО натомість, Єнссен припустив, що це питання вже порушувалося в Альянсі.
Я не кажу, що так має бути, – зауважив він. – Але це може бути ймовірним рішенням.
Одначе, це рішення може прямо суперечити заявленим цілям президента Володимира Зеленського стосовно миру.
Один із 10 пунктів “Формули миру” передбачає відновлення кордонів України станом на 1991 рік. Президент України раніше пояснив, що це не підлягає обговоренню.
- 11 липня країни-члени НАТО узгодили спільне комюніке щодо України на саміті у Вільнюсі. У НАТО запевнили, що запросять Україну до Альянсу, коли країни-члени погодяться, і усі умови будуть виконані.
- Президент Латвії Едгар Рінкевичс заявив, що його країна продовжить боротися за членство України в НАТО.
- Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте запевнив, що співпраця з Україною нарощується в усіх сферах, і в майбутньому наша держава стане членом Північноатлантичного альянсу.
23 жовтня під час зустрічі у Парижі Володимир Зеленський та Емманюель Макрон узгодили подальші кроки для зміцнення оборонної співпраці, посилення тиску на Росію та гарантування безпеки України.
Після чергового обстрілу Харкова, волонтери вирушили на місце події, щоб підтримати тих, хто ліквідовував наслідки атаки – від рятувальників до комунальників.
У ніч на 23 жовтня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по стратегічних об’єктах військово-промислового комплексу Росії.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.