Виїзд через війну: що відомо про нову категорію Реєстру збитків для України

Джерело: Медійна ініціатива за права людини

Реєстр збитків для України розпочав прийом заяв від громадян, котрі після повномасштабного вторгнення Росії були змушені виїхати за кордон або не можуть повернутися додому. Такі звернення фіксують шкоду від вимушеного переміщення і надалі передаватимуться на розгляд Компенсаційної комісії.

Керівниця департаменту “Війна і правосуддя” Медійної ініціативи за права людини Ганна Рассамахіна розповіла, чим цей реєстр відрізняється від усіх інших і чому варто подати до нього заяву.

Нині відкрито 14 категорій заяв, що охоплюють різні види шкоди.

У березні 2025 року Реєстр відкрив категорію A1.1 “Вимушене внутрішнє переміщення”. Тоді як запуск A1.2 підтверджує, що вимушене переміщення є серйозною шкодою і як самостійна підстава для компенсації — незалежно від того, чи людина залишила домівку в межах країни, чи була змушена виїхати за кордон.

Заяви стосуються саме факту переміщення за межі України. Тоді як фінансові та інші наслідки переміщення, зокрема втрата роботи, житла чи доходу, а також випадки депортації дітей або дорослих, варто заявляти в інших категоріях.

Хто може подати заяву

Подати заяву можуть особи, котрі після початку повномасштабного вторгнення були змушені виїхати, або не можуть повернутися через наслідки збройної агресії Росії.

Для цього необхідно надати інформацію, що підтверджує факт виїзду чи неможливість повернення, зокрема дані про перетин державного кордону.

Особи, котрі отримали тимчасовий захист або притулок в іншій державі у зв’язку з повномасштабним вторгненням, вважаються вимушено переміщеними за межі України в межах цієї категорії.

Букви повідомляли, якщо під час перебування за кордоном особі надавався захист чи притулок, про це треба вказати під час подання заяви на порталі Дія. Заяви в цій категорії стосуються безпосередньо факту вимушеного переміщення як форми шкоди, завданої агресією.

Особи, які перебувають за межами України, також можуть подавати заяви в інших категоріях Реєстру. Окрім А1.2, відкрито 14 інших категорій, що охоплюють різні види шкоди – від пошкодження або знищення житла до тяжких особистих втрат.

Відповідні заяви про компенсацію будуть подані у всіх категоріях будуть передані на розгляд майбутньої Компенсаційної комісії, уповноваженої визначати розмір належної компенсації. У грудні 2025 року міністр закордонних справ Андрій Сибіга підписав Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України в межах інституційної системи Ради Європи. Загалом Конвенцію підписали 35 держав та Європейський Союз.

Усі заяви подаються через вебпортал Дія.

Станом на сьогодні Реєстром збитків відкрито 14 категорій заяв, зокрема щодо вимушеного внутрішнього переміщення, порушення особистої недоторканності та пошкодження або знищення житлового та нежитлового нерухомого майна.

Раніше Реєстр оголосив про відкриття для подання заяв нової категорії — A3.3 “Втрата житла або місця проживання”.

Довідка. Реєстр збитків для України, створений під егідою Ради Європи, є першим компонентом міжнародного компенсаційного механізму. Реєстр збитків для України, створений за ініціативи Рада Європи, розпочав роботу у травні 2023 року. Наступного тижня розпочнуться офіційні переговори щодо укладення міжнародного договору про створення наступного етапу – міжнародної компенсаційної комісії.

Російська православна церква відправила на фронт в Україні частину останків князя Московського, Володимирського та Новгородського Дмитра Донського. Ковчег із часткою правиці князя “перебуває в дорозі на лінію бойового зіткнення”, заявив синодальний відділ Московського патріархату щодо взаємодії зі збройними силами РФ увечері 8 вересня.

У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили, що протягом 8 вересня та в ніч на 9 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих об’єктів росіян, зокрема місце запуску ударних БпЛА, катер “Мангуст”, засоби розвідки та склади.

Надвечір 8 вересня російські війська вдарили складах в одному з районів столиці. Внаслідок чергової атаки загинули двоє осіб. 

Німеччина спорядить Україні додаткові ракети-перехоплювачі PAC-2 для систем протиповітряної оборони Patriot зі своїх запасів. Про це заявив міністр оборони ФРН Борис Пісторіус під час онлайн-засідання Контактної групи з питань оборони України.

Країни-члени ЄС погодили виняток для України, котрий дозволить закуповувати критично важливі ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони Patriot. Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 8 вересня.