WSJ: проводити вибори під час війни в умовах обмеження свободи ЗМІ небезпечно
Вибори під час воєнного стану – в умовах обмеження прав і свобод громадян, а також складної безпекової ситуації – можуть підірвати внутрішню єдність в Україні. Про це йдеться у статті видання The Wall Street Journal.
Видання цитує п’ятого президента Петра Порошенка, який переконаний: проведення виборів під час війни було б “катастрофою для України”. Він додає, що вибори під час війни були б “неконституційними” і “безумовно недемократичними”.
“Це не лише точка зору Порошенка. У вересні 100 українських організацій підписали листа, в якому стверджували, що “вибори і повномасштабна війна – несумісні”. Вони попередили, що голосування може призвести до “втрати легітимності як процесу, так і виборних органів” і “суттєвої дестабілізації держави загалом. Серед підписантів – багато найповажніших громадських інституцій країни, зокрема Transparency International Україна, Центр протидії корупції та Київська школа економіки”, – нагадує видання.
“Пильність щодо регресу демократії – це розумно, особливо коли країна в умовах воєнного стану. Проте Порошенко та інші підіймають дійсні правові, практичні та безпекові занепокоєння, посилені впевненістю, що Росія зробить усе можливе, щоб підірвати внутрішню та світову довіру до українських виборів”, – йдеться у статті.
Є конституційні та законодавчі обмеження щодо проведення виборів у воєнний час, – зауважує Ольга Айвазовська, голова громадської організації ОПОРА, яка вважається українським головним спостерігачем за виборами. Самі по собі вибори не створюють ліберальну демократію, росіяни могли б підтвердити, якби мали свободу це зробити. Верховенство права також має важливе значення, і стаття 83 Конституції України говорить, що депутати Верховної Ради залишаються на посадах до завершення воєнного стану і проведення нових виборів.
Чинне законодавство також забороняє вносити зміни до Конституції та проводити президентські чи парламентські вибори під час воєнного стану. Зеленський припустив, що буде відкритим для виборів, якщо депутати внесуть зміни до законодавства про воєнний стан.
Така зміна була б політично обтяженою, частково через те, що обмеження деяких свобод під час воєнного стану може завдати шкоди опозиції, наголошує видання.
Особливо тривожною є ситуація з українським телерадіомовленням. Зараз шість телевізійних каналів випускають цілодобовий “телемарафон”. Як повідомив Радіо Свобода високопосадовець, який брав участь у його створенні, це нібито “просто ефективна відповідь на очевидну необхідність координувати офіційну інформацію під час війни”. Але “держава повністю контролює наратив і наявність відмінностей думок”, – каже Іванна Климпуш-Цинцадзе, опозиційна депутатка від партії Порошенка “Європейська Солідарність”. Телемарафон виключив участь трьох традиційно більш опозиційних каналів (йдеться про “5 канал”, “Прямий” та “Еспресо” – ред.). Опозиціонери також отримують менше ефірного часу.
Опозиційні канали продовжують вести онлайн-трансляції, в тому числі на YouTube, і жодні подібні державні обмеження не застосовуються до друкованих та цифрових ЗМІ. Але українці похилого віку особливо покладаються на телевізійні трансляції новин. Такий надзвичайний урядовий контроль над ефіром міг бути виправданим у перші дні повномасштабного вторгнення Росії, але це стає дедалі менш розумним, оскільки війна вступає в 19-й місяць. Зеленський міг би посилити українську демократію, завершивши телемарафон, пише The Wall Street Journal.
Крім обмежень преси, воєнний стан також передбачає обмеження щодо зібрань, включно із запровадженням комендантської години та забороною “мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій”. Навіть коли такі обмеження діють із законних причин безпеки, вони можуть перешкоджати політичним кандидатам організовувати агітацію.
Однією з причин зупинення виборів під час воєнного стану є забезпечення того, щоб чиновники могли зосередити свою увагу на війні замість агітації.
Українці бояться, що вибори під час війни можуть підірвати національну єдність. Загальнонаціональні дискусії є конкурентними, а іноді й гострими. Володимир Путін, ветеран КДБ, якраз спеціалізується на розпалюванні та експлуатації суспільного розколу.
Інший виклик полягає в тому, що не всі українці можуть брати участь у виборах під час війни. Вже під час виборів 2019 року приблизно 12% українців не змогли брати участь, бо проживали в окупованому Криму та на Донбасі. Україна визнає їх позбавлення виборчих прав, частково залишивши деякі місця парламенту вакантними.
Зараз Росія утримує ще більше українських територій, а минулого року вона провела бутафорські референдуми щодо анексії чотирьох окупованих областей. Є занепокоєння: якщо Україна проведе вибори зараз, це може означати фактичну політичну відмову від виборців з новоокупованих територій. Ця частина електорату принаймні мала право голосу на останніх виборах в Україні.
За оцінками ООН, майже 6,2 мільйона українців залишили країну, і забезпечення їх голосування було б складним. Забезпечення впевненості в цілісності цифрового голосування або бюлетенів, надісланих поштою з-за кордону, стало б ще одним викликом, як і надання можливості солдатам уздовж 600-мильного фронту брати участь у виборах, не зриваючи військових дій.
Росія може націлитися на виборчі ділянки, якщо Україна оголосить, де і коли люди повинні проголосувати особисто. Кремль часто обстрілював мирних жителів. У червні Росія обстріляла пункти евакуації, коли українці втікали від повені після руйнування дамби Нової Каховки. У квітні 2022 року російська ракета вдарила по залізничній станції Краматорська, загинуло щонайменше 58 мирних жителів, які евакуювалися з охопленої війною області.
Можливо, українці все одно ризикнуть піти до виборчої урни, але чи міжнародні спостерігачі приїдуть стежити за голосуванням? Приблизно 20% контрольованої Україною території знаходиться в зоні дії російської артилерії. Російські безпілотники і ракети можуть завдавати ударів де завгодно, і ППО України не може відбити всі такі атаки.
Без спостерігачів вибори під час війни не були б такими прозорими чи ретельно перевіреними, як попередні, що створило б можливість для Росії оголосити результати недійсними.
Відтермінування виборів на рік чи близько того виглядає розумним з огляду на законні ускладнення і практичні проблеми. Але затягувати голосування на невизначений час може додати вітру у вітрила російської пропаганди про українську демократію. Тим вагомішою є причина для Заходу дати Україні те, що їй потрібно для прискорення перемоги.
Триває вісімсот дев’ята доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти нашої держави. Протягом доби зафіксовано 146 бойових зіткнень.
12 травня міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон охарактеризував просування російських військ під Харковом як “вкрай небезпечний” момент у розвитку повномасштабної війни РФ проти України.
12 травня в Оболонському районі у Києві відбулася чергова акція “Третя весна у полоні. Не мовчи — полон вбиває!” на підтримку українських військових, котрі перебувають у російському полоні. Рідні військовополонених та небайдужі закликали зробити усе можливе для повернення захисників.
12 квітня командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-лейтенант Олександр Павлюк повідомив про втрати російської армії за тиждень. Зокрема українські оборонці ліквідували понад вісім тисяч росіян та понад 1300 одиниць озброєння та техніки ворога.
Президент Франції Емманюель Макрон зазначив, що вже найближчими тижнями західні партнери планують посилити озброєння України для протистояння російській армії.