Як Telegram-канали ігнорують жінок: дослідження ІМІ

Джерело: ІМІ

Дослідження, проведене Інститутом масової інформації, виявило критичний гендерний дисбаланс у найпопулярніших українських Telegram-каналах.

Виявилося, що в досліджених Telegram-каналах відсутні відверті сексистські меседжі щодо жінок, проте жінки в публікаціях представлені на тривожно низькому рівні: лише 12% експерток і 11% героїнь порівняно з 88% чоловіків-експертів і 89% героїв. Ці цифри викликають питання щодо видимості жінок в одній з найпопулярніших інформаційних екосистем України. Такими є результати дослідження, проведеного ГО “Інститут масової інформації” в грудні 2024 року.

У дослідженні ІМІ від 2024 року частка жінок-експерток у традиційних медіа становила 17%, тоді як у Telegram-каналах цей показник лише 12%. Героїнь у традиційних медіа було 22,5%, що також значно перевищує показник в 11% у телеграм-каналах. Це свідчить про тенденцію до ще більшого вилучення жінок з інформаційного дискурсу на платформі, яка стає ключовим джерелом новин для українців.

Жінки в Telegram-каналах здебільшого представлені в контексті прав людини, жертв криміналу, ДТП або нещасних випадків. Наприклад, у традиційних медіа жінки частіше зображувалися в темах політики чи економіки, тоді як у Telegram-каналах ці теми переважно асоціюються з чоловіками.

Найчастіше жінки як експертки згадувалися в новинах про порушення прав людини (34,5% коментарів). Зокрема, єдиним інформаційним приводом у цій тематиці був випадок катування військовослужбовця в 211 ПМБр, який коментувала нардепка Юлія Яцик. Вона надала інформацію про стан постраждалого та матеріали ТСК, що містили докази порушень.

Тема політики становила 20,7% експертних коментарів. Згадки стосувалися нардепки “Європейської солідарності” Ніни Южаніної та віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної. Проте Telegram-канали здебільшого вказували лише прізвища, уникаючи повних імен та посад, що додатково ускладнює ідентифікацію експерток.

На міжнародну тематику жінки коментували у 17,2% постів. Основною експерткою була голова дипломатії ЄС Каї Каллас, чий коментар про фінансову допомогу Україні було подано вкрай стисло.

Кожен сьомий пост, який коментувала жінка, стосувався теми війни або її наслідків (13,8%). Наприклад, посолка США Бріджит Брінк згадувалася лише через обстріли української інфраструктури, причому більшість Telegram-каналів використовували нейтральні формулювання на кшталт “посольство США” без зазначення її імені чи посади.

Серед публікацій, де фігурували жінки як героїні, найбільший відсоток припадає на теми криміналу, ДТП та нещасних випадків – 24,5%. Жінок зображували як жертв насильства, потерпілих у ДТП або підозрюваних у тероризмі. Таке висвітлення створює стереотипні уявлення про жінок як слабких чи уразливих.

У політичній тематиці жінки-героїні з’являлися в кожному п’ятому пості (20%). Основною героїнею стала політикиня Юлія Тимошенко, причому в деяких випадках її діяльність висвітлювалася як джинса. Наприклад, згадували її ініціативи щодо зниження цін на ліки, які подавалися у позитивному або, навпаки, критичному світлі залежно від джерела.

На міжнародну тематику згадки про жінок-героїнь становили 11,1%. У моніторинговий період основною героїнею була президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, яка відмовилася залишати посаду після виборів, викликавши протести.

На тему здоров’я жінок згадували також у 11,1% публікацій. Одним із прикладів став пост про видалення 17-кілограмової пухлини в українки, що супроводжувався фото без блюру, порушуючи етичні норми.

Дослідження також показало наявність джинсових матеріалів, де жінки фігурували як експертки. Наприклад, директорка зі сталого розвитку Групи Метінвест Тетяна Петрук згадувалася в контексті благодійності (10,3%).

Telegram-канали вирізняються стислим форматом подачі, що часто призводить до втрати контексту, включно з гендерними деталями. У публікаціях рідко вказуються повні імена чи посади, не вживаються фемінітиви, що поглиблює проблему видимості жінок у суспільному житті.

Гендерний дисбаланс у Telegram-каналах свідчить про системне вилучення жінок із інформаційного поля. Це підкреслює необхідність привертання уваги до видимості жінок у медіапросторі та впровадження стандартів, які враховують гендерну рівність у висвітленні подій.

Довідка. Моніторинг охопив 10 найпопулярніших Telegram-каналів в українському сегменті, за даними Telemertrio, які працюють як новинні канали: “ТрухаУкраїна”, Times of Ukraine, “Инсайдер UA”, “Реальна Війна”, “Реальний Київ”, “Україна Сейчас | УС: новини, політика, війна”, “Всевидящее ОКО”, “Україна Online”, “Телеграмна служба новин – Україна”, І.ШО?. Загальна вибірка становить 1000 постів. До вибірки ввійшли по 100 постів (окрім повідомлень про рух ракет, БпЛА або початок чи кінець тривоги), узятих одночасно зі стрічок Telegram-каналів 13 та 16 грудня 2024 року.

• Міністерка економіки України Юлія Свириденко повідомила, що до 2030 року в Україні планують скоротити розрив в оплаті праці чоловіків та жінок з 18,6% до 13,6%.
• За даними Міністерства економіки України, за останні 7 років розрив між зарплатами чоловіків і жінок скоротився на 7,4%.
• Кабінет міністрів України схвалив Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року та затвердив операційний план заходів з її реалізації на найближчі роки.
• Індекс гендерної рівності SDG засвідчив, що наразі жодна країна світу не наближається до досягнення обіцяної гендерної рівності, передбаченої Цілями сталого розвитку ООН до 2030 року.