Як українська розвідка в тісному контакті з ЦРУ веде тіньову війну проти Росії – WP

Джерело: Wasington Post

Автомобіль з жінкою та її 12-річною донькою здавався ледь вартим уваги російських силовиків, коли він наближався до прикордонного пункту пропуску. Але найменш підозрілий предмет багажу – переноска для кота – був частиною складно розробленої операції. Українські оперативники встановили в переносці прихований відсік і використали його, щоб доправити компоненти вибухового пристрою.

Чотири тижні потому пристрій вибухнув під Москвою в позашляховику, яким керувала донька російського націоналіста, який закликав “вбивати, вбивати, вбивати” українців. Вибух став сигналом того, що навіть в серці Росії неможливо заховатися від війни.

Операція була організована Службою безпеки України, про що раніше не розголошувалося. Цей вибух в серпні 2022 року є частиною шаленої тіньової війни, під час якої українські розвідувальні служби також двічі атакували міст, що з’єднує Росію з окупованим Кримом, атакували безпілотниками Кремль та завдавали ударів російським військово-морським кораблям у Чорному морі.

Ці операції розглядаються як надзвичайні заходи, яких Україна була змушена вжити у відповідь на вторгнення Росії минулого року. Вони демонструють чому навчилися українські спецслужби протягом майже десяти років – відколи Росія вперше захопила українську територію в 2014 році. За цей час українці налагодили глибокі нові зв’язки з ЦРУ.

За словами нинішніх та колишніх українських і американських посадовців, у місіях брали участь елітні команди українських оперативників, які були сформовані, навчені та оснащені в тісному партнерстві з ЦРУ. Починаючи з 2015 року, ЦРУ витратило десятки мільйонів доларів, щоб перетворити українські спеціальні служби, сформовані ще в Радянському Союзі, на потужних союзників проти Москви. ЦРУ забезпечило Україну передовими системами спостереження, навчало спецпризначенців на об’єктах в Україні та в Сполучених Штатах, побудувало нові штаб-квартири для відділів української військової розвідки та обмінювалося розвідданими в масштабі, який неможливо було уявити до того, як Росія незаконно анексувала Крим і розпочала сепаратистську війну на сході України. За словами чиновників, ЦРУ і зараз зберігає свою значну присутність у Києві.

Ступінь зв’язків ЦРУ з українськими спецслужбами раніше не розголошувався. Співробітники розвідки США підкреслили, що ЦРУ не було залучене до операцій із знищення, і що їхня робота зосереджена на зміцненні здатності українських служб збирати розвідувальні дані про небезпечного противника. Високопоставлений співробітник розвідки сказав, що “усі потенційні оперативні застереження були чітко передані українським службам”.

Багато секретних операцій України мали чіткі військові цілі та сприяли обороні країни. Однак вибух автомобіля, у результаті якого загинула Дарія Дугіна, підкреслив, що Україна вважає “ліквідації” інструментом війни. За останні 20 місяців СБУ та її військовий аналог ГУР здійснили десятки вбивств російських посадовців на окупованих територіях, ймовірних українських колабораціоністів, військових офіцерів за лінією фронту та відомих прихильників війни всередині Росії. За словами українських і західних офіційних осіб, серед убитих – колишній командир російського підводного човна в Краснодарі та військовий блогер в кафе в Санкт-Петербурзі.

Схильність України до ліквідацій ускладнила її співпрацю з ЦРУ, оскільки це викликало занепокоєння щодо співучасті агентства серед деяких посадовців у Києві та Вашингтоні. 

Навіть ті, хто вважає такі летальні місії виправданими у воєнний час, ставлять під сумнів корисність певних ударів і рішень, які призвели до нападу на цивільних осіб, у тому числі на Дугіну чи її батька Олександра Дугіна, який, як визнають офіційні особи, був ціллю операції.

“У нас дуже багато ворогів, яких нейтралізувати важливіше”, – сказав високопоставлений український посадовець. “Люди, які запускають ракети. Люди, які чинили звірства в Бучі”. Вбивство дочки ідеолога війни є “дуже цинічним”, сказав чиновник.

Інші посилалися на ширші побоювання з приводу жорсткої тактики України, яка зараз може здатися виправданою – особливо щодо країни, яку звинувачують у широкомасштабних військових злочинах, – але пізніше ці процеси може бути важко приборкати.

“Ми спостерігаємо зародження ряду розвідувальних служб, що схожі на Моссад у 1970-х роках”, – сказав колишній високопоставлений чиновник ЦРУ, маючи на увазі ізраїльську спецслужбу, яку давно звинувачують у вбивствах в інших країнах. Ефективність України в таких операціях “несе ризики для Росії”, сказав чиновник, “але це також має в собі більш широкі ризики”.

“Якщо розвідувальні операції України стануть ще сміливішими – наприклад, проти росіян у третіх країнах – це може спричинити розбіжності з партнерами та стати серйозним протиріччям із ширшими стратегічними цілями України”, – стверджує чиновник. Серед цих цілей – членство в НАТО та Європейському Союзі.

В основі цієї статті інтерв’ю з більш ніж двома десятками нинішніх та колишніх українських, американських і західних співробітників розвідки і безпеки, які говорили на умовах анонімності, посилаючись на проблеми безпеки, а також на делікатність теми. The Post перевірила ключові деталі з кількох джерел, включаючи західних чиновників, які мали доступ до незалежних розвідданих.

ЦРУ коментувати відмовились.

Партнерство України та ЦРУ 

Співробітники СБУ та ГУР говорять, що розширення їхніх оперативних функцій є наслідком надзвичайних обставин. “Усі об’єкти, які атакувала СБУ, абсолютно законні”, – заявив голова відомства Василь Малюк. У заяві конкретно не йдеться про цілеспрямовані вбивства, але Малюк, який минулого місяця зустрічався з вищим керівництвом ЦРУ та іншими чиновниками США у Вашингтоні, сказав, що Україна “робить усе, щоб гарантувати, що справедливе покарання “наздожене” всіх зрадників, військових злочинців і колабораціоністів”.

Нинішні та колишні американські й українські чиновники стверджують, що обидві сторони намагалися підтримувати обережну дистанцію між ЦРУ та летальними операціями, які проводять українські служби. Чиновники ЦРУ висловлювали заперечення після деяких операцій, але агентство не відмовилося від підтримки.

“Ми ніколи не залучали наших міжнародних партнерів до секретних операцій, особливо за лінією фронту”, – сказав колишній високопоставлений український посадовець. Співробітники ЦРУ не супроводжували оперативників СБУ та ГУР. Україна уникала використання зброї чи обладнання, які можна було б простежити до США, і навіть таємні потоки фінансування були розділені.

“У нас було багато обмежень щодо оперативної роботи з українцями”, – говорить колишній співробітник розвідки США. Наголос робився “більше на захищених комунікаціях і підвищенні майстерності”, а також на пошуку нових джерел розвідувальної інформації всередині Росії, “а не на тому, як можна підірвати мера. У мене ніколи не було відчуття, що ми були настільки залучені в розробку їхніх операцій”.

Незважаючи на це, офіційні особи визнали, що час від часу межі залишаються розмитими. Співробітникам ЦРУ в Києві було відомо про деякі з амбітних планів України. У деяких випадках, включаючи вибух на Керченського мосту, офіційні особи США висловлювали занепокоєння.

Українські розвідники виробили власну лінію щодо того, які операції обговорювати, а які тримати в таємниці. “Були деякі речі, про які ми, можливо, не хотіли б говорити” з колегами з ЦРУ, сказав співробітник української служби безпеки, який брав участь у таких місіях. Він сказав, що перетин цих меж призведе до жорсткої відповіді з боку американців: “Ми не хочемо бути частиною цього”.

Глибока співпраця ЦРУ з Україною, яка зберігалася навіть тоді, коли країна була втягнута в скандал навколо імпічменту президента Дональда Трампа, є драматичним поворотом для служб, які десятиліттями були на протилежних боках холодної війни. Частково через цю спадщину, за словами офіційних осіб, ЦРУ лише минулого року виключило Україну зі списку “небратніх” країн.

Співпраця ЦРУ та України почалася після політичних протестів 2014 року, які змусили проросійського президента України Віктора Януковича втекти з країни, після чого Росія анексувала Крим і озброїла сепаратистів у східних регіонах Донецька та Луганська.

За словами офіційних осіб, початкові етапи співпраці були умовними, враховуючи занепокоєння обох сторін щодо того, що служби України все ще були сильно просякнуті агентами ФСБ – російського відомства, яке є головним наступником КДБ. Щоб уникнути ризиків, ЦРУ співпрацювало з СБУ над створенням абсолютно нового управління, яке зосередилося б на так званих операціях “активних заходів” проти Росії та було ізольовано від інших відділів СБУ.

Новий підрозділ назвали “П’ятим управлінням”, щоб відрізнити його від чотирьох старих підрозділів СБУ. Відтоді було додано шосте управління для роботи з британською розвідувальною службою MI6. За словами офіційних осіб, навчальні центри були розташовані за межами Києва, де відібраних новобранців навчали співробітники ЦРУ. План полягав у формуванні підрозділів, “здатних діяти за лінією фронту та працювати як таємні групи”, сказав український чиновник, який брав участь в цій підготовці.

ЦРУ надало засоби безпечного зв’язку, обладнання для підслуховування, яке дозволяло Україні перехоплювати російські телефонні дзвінки та електронні листи, і навіть виготовило форму сепаратистів, що дозволяло українським оперативникам легше проникати в окуповані міста. 

За словами офіційних осіб, перші місії були зосереджені на вербуванні інформаторів серед проксі-сил Росії, а також на заходах кібер- та електронного прослуховування. СБУ також почала розробляти диверсійні операції та місії із захоплення лідерів сепаратистів та українських колабораціоністів.

Незабаром операції набули летального характеру. За три роки щонайменше півдюжини російських оперативників, високопоставлених сепаратистських командирів та колабораціоністів було вбито. Це часто приписували внутрішньому зведенню рахунків, але насправді це було роботою СБУ, заявили українські чиновники. 

Серед убитих – Євген Жилін, лідер проросійського угруповання бойовиків на сході України, який був застрелений у 2016 році в московському ресторані. Рік потому командир повстанців, відомий як “Гіві”, був убитий у Донецьку.

Українські офіційні особи заявили, що поворот країни до більш летальних методів був зумовлений російською агресією, звірствами і бажанням знайти способи послабити сильнішого супротивника. Багато хто також згадував вбивства, нібито організовані російськими службами в Києві. 

“Через цю гібридну війну ми зіткнулися з абсолютно новою реальністю”, – сказав народний депутат України Валентин Наливайченко, який очолював СБУ у 2015 році, коли було створено П’яте управління. “Ми були змушені навчати наших людей по-іншому”.

Він відмовився розкрити деталі.

Перебудова української військової розвідки 

Допомагаючи створювати нове управління СБУ, ЦРУ також розпочало набагато амбітніший проект із військовою розвідкою України. 

Маючи менше 5000 співробітників, ГУР було невеликою організацією порівняно із СБУ і мало більш вузький фокус на розвідці та активних діях проти Росії. Співробітниками ГУР були молодші за віком люди з меншою кількістю пережитків радянських часів, тоді як СБУ все ще сприймалася як організація, що пронизана російською розвідкою.

“Ми вирішили, що ГУР була меншою та більш гнучкою організацією, де ми могли б мати більше впливу”, – сказав колишній співробітник розвідки США, який працював в Україні. “ГУР було нашою дитиною. Ми дали їм нове обладнання та провели навчання”. Офіцери ГУРу “були молодими хлопцями, а не генералами КДБ радянських часів”, – сказав чиновник, “тоді як СБУ була занадто великою, щоб її реформувати”.

Нещодавні події підтвердили такі побоювання. Колишнього директора СБУ Івана Баканова минулого року звільнили з посади через те, що відомство недостатньо агресивно діє проти внутрішніх зрадників. Минулого року СБУ також виявила, що в мережах відомства все ще використовуються модеми російського виробництва.

Починаючи з 2015 року ЦРУ розпочало таку масштабну трансформацію ГУР, що протягом кількох років “ми перебудували її з нуля”, – стверджує колишній співробітник розвідки США. Один із головних архітекторів перебудови, який працював начальником відділу ЦРУ в Києві, зараз керує Оперативною групою по Україні в штаб-квартирі ЦРУ.

ГУР почало набір оперативників у власне нове управління активних заходів. На об’єктах в Україні та, згодом, у Сполучених Штатах, оперативники ГУР проходили підготовку, починаючи від таємних маневрів у тилу ворога до використання різних видів зброї та вибухівки. Представники США заявили, що навчання було спрямоване на те, щоб допомогти українським оперативникам захистити себе в небезпечному середовищі, контрольованому Росією, а не завдавати шкоди цілям в Росії.

За словами чиновників, деякі з нових працівників ГУР були переведені із СБУ. Серед них був Василь Бурба, який керував операціями П’ятого управління СБУ до того, як прийшов у ГУР і обіймав посаду голови служби з 2016 по 2020 рік. Бурба став близьким союзником ЦРУ і вважався мішенню для Москви. Коли його змусили залишити роботу після обрання Володимира Зеленського президентом, відомство надало йому броньовану машину, повідомили чиновники. Бурба відмовився давати коментарі для цієї статті.

За словами чиновників, ЦРУ допомогло ГУР придбати найсучасніші системи спостереження та електронного прослуховування. Вони включали мобільне обладнання, яке можна було розмістити вздовж контрольованих Росією територій на сході України, а також програмні засоби. Системами керували українські офіцери, але усією отриманою інформацією ділилися з американцями.

Стурбоване тим, що старі об’єкти ГУР, ймовірно, контролювалися російською розвідкою, ЦРУ оплатило нові будівлі для підрозділу спеціального призначення ГУР і окремого управління, що відповідає за електронне шпигунство. 

“За один день ми могли перехопити від 250 000 до 300 000 окремих комунікацій” російських військових і підрозділів ФСБ, сказав колишній високопоставлений посадовець ГУР. “Інформації було так багато, що ми самі не могли з нею впоратися”. 

Численні дані передавали до Вашингтона, де їх ретельно перевіряли аналітики ЦРУ та АНБ.

“Ми давали їм можливість – через нас – збирати” інформацію щодо російських цілей, сказав колишній чиновник ГУР. Відповідаючи на запитання про масштаби інвестицій ЦРУ, чиновник сказав: “Це були мільйони доларів”. 

Згодом ГУР також розвинуло мережу джерел в апараті безпеки Росії, включаючи підрозділ ФСБ відповідальний за операції в Україні. ЦРУ було дозволено мати прямий контакт з агентами, завербованими та керованими українською розвідкою.

Розвідувальна інформація була значною мірою прихована від громадськості, з періодичними винятками. СБУ почала публікувати викривальні перехоплення, у тому числі ті, де російські командири обговорювали провину своєї країни у збитті пасажирського літака Malaysian Airlines у 2014 році.

Незважаючи на це, офіційні особи заявили, що розвіддані, отримані завдяки співпраці між США та Україною, мають свої межі. Прогнозні попередження адміністрації Байдена щодо планів російського президента Володимира Путіна повалити київський уряд, наприклад, ґрунтувалися насамперед на окремих потоках розвідувальної інформації, до яких Україна спочатку не мала доступу.

У певному сенсі, за словами чиновників, власні зусилля України зі збору розвідданих підживлювали скептицизм Зеленського та інших щодо планів Путіна, оскільки вони підслуховували військові підрозділи та підрозділи ФСБ, які самі не були поінформовані до початку війни. “Вони отримували точну картинку від людей, які самі перебували в темряві”, – сказав один американський чиновник.

Атаки дронів на Москву 

Російським військам так і не вдалося взяти Київ. Але обидві структури ГУР, які фінансувало ЦРУ, були серед десятків ключових об’єктів, які стали цілями російських ударів у перші дні війни. Ці об’єкти витримали удари та продовжують функціонувати. 

З початком війни нові розвідувальні можливості України виявилися дуже цінними. СБУ, наприклад, отримала розвіддані про важливі російські об’єкти, що дозволило завдати ударів, у результаті яких було вбито кількох командирів і ледве вдалося врятуватися Валерію Герасимову.

Протягом останнього року місії українських служб все частіше атакують цілі не лише в тилу ворога, але й далеко в Росії. 

Для СБУ жодна ціль не була більш пріоритетною, ніж Керченський міст, який з’єднує материкову частину Росії з анексованим Кримським півостровом. Міст є ключовим військовим коридором і також має таке символічне значення для Путіна, що він головував на його урочистому відкритті в 2018 році.

За минулий рік СБУ двічі атакувала міст. Зеленський спочатку заперечував відповідальність України. Але директор СБУ Малюк надзвичайно детально описав операцію в інтерв’ю на початку цього року, визнавши, що його служба заклала потужну вибухівку у вантажівку, яка перевозила рулони целофану.

Офіційні особи США, яких було повідомлено заздалегідь, висловили занепокоєння з приводу атаки, побоюючись російської ескалації. Імовірно, ці побоювання розвіялися до того часу, коли через дев’ять місяців СБУ завдала другого удару по мосту з використанням військово-морських безпілотників, які були розроблені в межах надсекретної операції за участю ЦРУ та інших західних спецслужб. 

Дуже публічний звіт Малюка про операцію суперечить типовій секретності, але відображає потребу Києва в успіхах та зародження конкуренції з ГУР. Голова військової розвідки України Кирило Буданов має звичку рекламувати досягнення свого відомства та глузувати з Москви.

Обидві служби певною мірою перетинаються в оперативному плані, хоча офіційні особи кажуть, що СБУ, як правило, виконує більш складні довготривалі місії, тоді як ГУР працює в більш швидкому темпі. Українські офіційні особи заперечували, що будь-яке відомство було безпосередньо причетне до атаки на трубопровід Nord Stream 2 у Балтійському морі у вересні 2022 року, хоча розвідувальні служби США та інших західних країн дійшли висновку, що Україна була пов’язана з цією операцією.

ГУР використовувало власний парк безпілотників, щоб здійснити десятки атак на території Росії, включно з ударами, які проникли крізь російську протиповітряну оборону та вразили будівлі в Москві. Серед них операція у травні 2023 року, під час якої виникла пожежа на даху однієї з будівель Кремля.

У цих ударах брали участь як безпілотники дальнього радіусу дії, запущені з території України, так і групи оперативників і партизанів, які працюють всередині Росії, повідомили чиновники. За словами чиновника, двигуни для деяких безпілотників були закуплені у китайських постачальників за приватні кошти.

Вбивства в Росії 

За словами офіційних осіб, ГУР також вдавалося до вбивств. 

У липні колишнього командира російського підводного човна Станіслава Ржицького застрелили чотирма пострілами в груди та спину в Краснодарі. Відомо, що 42-річний Ржицький використовував фітнес-додаток Strava, щоб записувати свої щоденні бігові маршрути, це могло розкрити його місцезнаходження. 

ГУР видало стриману заяву, в якій зняло з себе відповідальність, але навело точні подробиці про обставини смерті Ржицького, зазначивши, що “через сильний дощ парк був безлюдний”, а свідків не було. Офіційні особи в Києві підтвердили відповідальність ГУР.

Навіть визнаючи відповідальність за такі дії, українські чиновники обґрунтовують свою моральну позицію. За словами офіційних осіб, СБУ та ГУР намагалися уникнути шкоди невинним перехожим навіть під час летальних операцій, тоді як російські невибіркові удари вбили або поранили тисячі мирних жителів. 

Співробітники служби безпеки заявили, що жодна велика операція СБУ чи ГУР не відбувається без дозволу – мовчазного чи іншого – Зеленського. Речник Зеленського не відповів на запит про коментар.

Проте скептики стурбовані тим, що використання Україною цілеспрямованих вбивств і ударів безпілотників по московських багатоповерхівках не допомагає ні її боротьбі проти Росії, ні довгостроковим прагненням приєднатися до НАТО та ЄС. 

Високопоставлений український чиновник, який тісно співпрацював із західними урядами, координуючи підтримку України, сказав, що напади на некомбатантів і вибухи будівель у Москві підживлюють брехливий наратив Путіна про те, що Україна становить зростаючу небезпеку для звичайних росіян. “Це підігрує його брехні про те, що українці прийдуть за ними”, – сказав чиновник.

Схоже, що така думка в меншості. Інші вважають, що напади сприяють зміцненню морального духу серед українців і досягненню певної відповідальності за російські військові злочини. 

Вибух автомобіля, у результаті якого минулого року загинула Дугіна, продовжує виділятися як один із найбільш екстремальних випадків помсти.

Російська влада ледь закінчила розчищення місця вибуху, як ФСБ назвала 42-річну Наталію Вовк головною підозрюваною. За даними ФСБ, вона в’їхала в Росію з Естонії в липні, зняла квартиру в тому ж житловому комплексі, що й Дугіна, і тижнями вела спостереження, перш ніж повернутися в Естонію з донькою після вибуху. 

ФСБ також ідентифікувала ймовірного спільника, який, як стверджує Росія, надав казахські номерні знаки для використання Вовк під час подорожей Росією, допоміг зібрати вибуховий пристрій і втік до Естонії перед нападом.

Українська влада заявила, що Вовк була мотивована руйнуванням Росією її рідного міста Маріуполя. Вони відмовилися коментувати характер її стосунків із СБУ та її поточне місцезнаходження. 

Напад мав на меті вбити Дугіна, коли він та його дочка від’їжджали з фестивалю, де цей ідеолог війни, якого іноді називають “мозком Путіна”, виступав з лекцією. Очікувалося, що вони подорожуватимуть разом, але Дугін сів у інший автомобіль. Вовк також була на фестивалі, повідомляє ФСБ.

Тоді Україна рішуче відкинула причетність до нападу. “Україна не має жодного відношення до цього, тому що ми не злочинна держава, як Росія, і не терористична”, – заявив радник Зеленського Михайло Подоляк. 

Однак в останніх інтерв’ю в Києві офіційні особи визнали, що ці заперечення були неправдивими. Вони підтвердили, що СБУ спланувала та здійснила операцію, і заявили, що, хоча Дугін міг бути головною мішенню, його дочка – також активна прихильниця вторгнення – не була невинною жертвою.

“Вона дочка батька російської пропаганди”, – сказав представник служби безпеки. Підрив автомобіля та інші операції в Росії – це “про наратив”, який показує ворогам України, що “покарання неминуче навіть для тих, хто вважає себе недоторканним”.

• Рій українських гідроциклів мчить морем під чорним небом, їх можна побачити лише за допомогою інфрачервоної камери дрона, який спостерігає згори. Наближаючись до берега, вони сповільнюються, щоб їх не помітили, і бійці поспішають на сушу.