Як Єврокомісія хоче перетворити ЄС на військову економіку – Spiegel
Джерело: Der Spiegel
Комісар ЄС із питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон спільно з Верховним представником Євросоюзу із закордонних справ та безпекової політики Жозепом Боррелем мають намір представити довгоочікувану стратегію оборонної промисловості ЄС.
Згідно з конфіденційним проєктом документа, який став доступним німецькому виданню, Єврокомісія планує:
- значно збільшити виробництво озброєнь
- заохочувати держави-члени купувати набагато більше компаній ЄС, ніж за межами ЄС
- краще захищати європейську промисловість від міжнародної конкуренції
- перетворитися на своєрідний центр, який вивчає і координує потребу в озброєнні та військовій техніці і, за необхідності, бореться з дефіцитом за допомогою далекосяжних ринкових інтервенцій
Пакет складається з двох частин: “Стратегії європейської оборонної промисловості” (Edis), яка визначає цілі та причини ініціативи, і “Програми європейської оборонної промисловості” (Edip), фактичної законодавчої пропозиції. Він, м’яко кажучи, амбітний.
Edip — це програма переходу від дивіденду миру до економіки війни, — каже посадовець ЄС.
Згідно з проєктом, з початку нападу Росії на Україну країни ЄС закупили 78% своєї військової техніки за межами ЄС, а 63% – у США. У період з 2017 до 2023 року оборонний ринок ЄС зріс на 64%, але торгівля між державами ЄС становить лише мізерні 15% цього ринку.
На думку Комісії, це має кардинально змінитися. Вже у 2030 році країни ЄС мають отримати половину військової техніки з внутрішнього ринку ЄС, а до 2035 року – 60%.
Окрім цього, країни ЄС спільно здійснювали лише 18% своїх закупівель. Навіть це могло бути перебільшенням. У вересні 2022 року на той час міністерка оборони ФРН Крістін Ламбрехт оцінила частку спільних закупівель лише у 8% – хоча держави ЄС уже домовилися про частку 35% у 2007 році.
У виданні наголошують, що Єврокомісія має намір не лише досягти поставленої за мету позначки, а й швидко її перевищити – спільні закупівлі незабаром мають зрости до 40%, досягти 50% у 2030 році та 60% у 2035 році. Комісія також хоче реалізувати безпеку постачання важливої сировини, щоб у ЄС більше не закінчувався порох через проблеми з постачанням бавовни, що критикував глава Франції Емманюель Макрон.
Окрім ЄС, очікується, що від програми також виграє Україна. Коли справа доходить до заходів щодо зміцнення військової промисловості, Україну слід “розглядати як державу-член”, наголосили у проєкті. Відповідно, компанії, що базуються в країні, слід вважати компаніями, що базуються в ЄС.
- Союзники України вже підготували перелік озброєння та обладнання для посилення Військово-морських сил Збройних сил України.
- Все більше німців вважають, що європейські країни мають постачити Україні більше озброєння та боєприпасів, свідчать результати опитування ZDF Politbarometer.
- Литва сприятиме багатосторонній ініціативі Чеської Республіки щодо придбання та передачі Україні боєприпасів, підтвердила 4 березня прем’єр-міністерка Інгріда Шимоніте після телефонної розмови з главою чеського уряду Петром Фіалою.
- 26 лютого президент Франції Емманюель Макрон заявив, що поки що немає консенсусу стосовно відправки військ в Україну, однак, цю тему не можна виключати.
Глава РФ Володимир Путін постає перед обмеженим часом для укладання мирної угоди в Україні, оскільки Кремль намагається скоротити бюджетний розрив для фінансування війни.
Протягом січня російські війська окупували 245 кв км української території, що майже вдвічі менше, ніж у грудні чи листопаді минулого року, повідомили аналітики DeepState.
Внаслідок російського удару по автобусу із шахтарями на Дніпропетровщині загинули 16 осіб, повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Ввечері 1 лютого російський дрон атакував автобус одного із підприємств у Павлоградському районі, повідомили у ДСНС.
Лише за січень Росія випустила проти України більше 6000 ударних дронів, близько 5500 керованих авіаційних бомб та 158 ракет різних типів. Практично все це, зазначив президент Володимир Зеленський, було проти енергетики, залізниці, інфраструктури.