Який стан енергосистеми після масованої ракетної атаки — «Укренерго»
Джерело: телемарафон
Широкомасштабна ракетна атака, здійснена російськими силами 2 січня, не завдала істотної шкоди українській енергетичній системі, яка продовжує працювати стабільно.
Сьогоднішня атака, хоча й спричинила деякі труднощі, але не була критичною для енергосистеми. Отже, питання про введення надзвичайного стану не ставиться, заявив Володимир Кудрицький, голова правління НЕК “Укренерго”.
Він наголосив, що енергосистема функціонує у збалансованому режимі. Вранці спеціалісти займалися усуненням місцевих пошкоджень, завданих ракетними ударами по енергетичних об’єктах.
За його словами, він особисто відвідав один із пошкоджених об’єктів, і там усе обладнання вже відновлено.
“Якщо хтось в Києві ще не має електропостачання, то це питання кількох годин”, – додав голова “Укренерго”.
- Енергетики відновили електропостачання 250 тисячам жителям Києва, які залишилися без електроенергії внаслідок масованої атаки росіян.
- Уранці 2 січня в Києві виникли серйозні проблеми з доступом до інтернету через ракетну атаку ЗС РФ.
- Президент України Володимир Зеленський прокоментував чергову масштабну ракетну атаку РФ по Україні.
- Унаслідок ворожої атаки є пошкодження в мережах “Укренерго” та обленерго в Києві та області.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.