ЄС не підтримав Угорщину та Словаччину у суперечці з Україною про російську нафту
Джерело: Financial Times
Угорщина та Словаччина, які отримали звільнення від загальноєвропейської заборони на імпорт російської нафти після вторгнення Росії в Україну, звернулися до Єврокомісії з проханням закликати Київ зняти санкції з “Лукойлу”. Київ нещодавно ухвалив рішення припинити транзит продукції “Лукойлу” трубопроводом “Дружба”, що може скоротити постачання нафти в ці країни.
Валдіс Домбровскіс, комісар ЄС з торгівлі, заявив, що Брюсселю потрібен час для збору доказів та оцінки правової ситуації. На зустрічі торгових представників держав-членів ЄС 11 країн підтримали цей підхід, жодна з них не стала на бік Угорщини та Словаччини.
Угорщина та Словаччина вважають, що Київ має відновити транзит нафти, оскільки продукція з цієї нафти важлива для їхньої економіки. Однак ЄС не поспішає втручатися, наголошуючи на необхідності зібрати більше інформації.
Президент Словаччини Петер Пеллегріні заявив, що Словаччина допомагає Україні реверсом газу та продажем електроенергії, і наголосив на необхідності змінити позицію щодо “Лукойлу”. Представники Угорщини від коментарів відмовилися.
Довідка. Україна ввела санкції проти “Лукойлу” ще у 2018 році, які включали заборону на виведення капіталів, обмеження торгових операцій та заборону на участь у приватизації. У червні цього року обмеження розширили, включаючи транзит.
- Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зателефонував главі українського уряду Денису Шмигалю зі скаргами на санкції проти РФ, через які його країна припинила отримувати нафту.
- Словаччина пригрозила Україні запровадити “взаємні заходи” через припинення транзиту нафти російської компанії “Лукойл”. Президент Словаччини Пітер Пеллегріні та міністр оборони Роберт Калиняк висловили незадоволення рішенням України.
Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.
26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.
26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.
Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.