Єврокомісія схвалила €4,22 мільярда фінансової підтримки Україні
Джерело: пресслужба Єврокомісії
Європейська комісія позитивно оцінила перший регулярний платіж у розмірі 4,2 мільярда євро за програмою Ukraine Facility, спрямованої на підтримку макрофінансової стабільності та функціонування державного управління України.
Оцінка платіжного запиту, поданого Україною 9 липня 2024 року, показала, що Київ задовільно виконав дев’ять індикаторів реформ.
Зокрема виконані кроки для цього платіжного запиту включають:
- Реформу Бюро економічної безпеки
- Нові стандарти корпоративного управління для державних підприємств (ДП)
- Прийняття Національного енергетичного та кліматичного плану
Загалом реформи охоплюють управління державними фінансами, державними підприємствами, бізнес-середовище, енергетику та розмінування.
Це рішення ще має затвердити Рада ЄС.
Своєю чергою, глава уряду Денис Шмигаль наголосив, що ця суттєва допомога зміцнить макрофінансову стабільність на тлі тривалої боротьби за свободу.
Після отримання цих коштів загальна сума фінансування від ЄС в межах Ukraine Facility сягне 12 млрд євро.
Вдячні Єврокомісії за позитивну оцінку прогресу України та Президентці Урсулі фон дер Ляєн за незмінну підтримку, – додав прем’єр.
Додамо, 22 травня Свириденко та Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї підписали Рамкову угоду щодо фінансування з боку Європейського Союзу в межах реалізації програми Ukraine Facility.
Тоді як вже 6 червня Верховна Рада ратифікувала Рамкову угоду щодо фінансування з боку Європейського Союзу в межах реалізації програми Ukraine Facility
Відповідно до угоди Україна зобов’язується забезпечити високий рівень прозорості та контролю у використанні коштів, наданих Європейським Союзом та захист його фінансових інтересів. Це включає запровадження системи управління та контролю, регулярне звітування, дотримання санкційних вимог ЄС, боротьбу з корупцією.
Угода передбачає тісну взаємодію між органами державної влади України та інституціями ЄС, що також сприятиме європейській інтеграції. Для цього Україна буде активно співпрацювати з Європейською комісією, Європейським бюро боротьби з шахрайством (OLAF) та Європейським судом аудиторів.
Зокрема, залучені органи здійснюватимуть обмін інформацією про використання коштів, координуватимуть свої дії щодо впровадження фінансових ініціатив, проводитимуть спільні аудити та перевірки, а також розроблятимуть і впроваджуватимуть заходи для запобігання корупції та шахрайству.
Національний координатор, а саме Міністерство економіки, стане ключовим органом взаємодії з Європейською Комісією та забезпечуватиме ефективне управління та моніторинг використання коштів, наданих Європейським Союзом. Зокрема, Національний координатор відповідатиме за підготовку та подання звітів, а також перевірку виконання кроків Плану України, прийнятого для Ukraine Facility.
Угода також передбачає створення Аудиторської ради, до складу ради увійдуть професійні аудитори, експерти з фінансового контролю, а також антикорупційні експерти. Рада забезпечуватиме ефективний аудит і моніторинг та співпрацюватиме з іншими наглядовими та антикорупційними органами для забезпечення комплексного підходу до контролю за використанням коштів.
- Європейський Союз остаточно затвердив план для Ukraine Facility – відтак Україна отримає 1,89 млрд євро попереднього фінансування.
- 8 травня посли країн Європейського Союзу підтримали План для Ukraine Facility, погодившись з позитивною оцінкою документа, запропонованою Єврокомісією.
- Європейська Комісія схвалила План для Ukraine Facility 15 квітня та запропонувала Раді ЄС ухвалити документ.
Після хвилі гострої критики з боку США та правозахисників, Світовий економічний форум відкликав запрошення Аббаса Арагчі. Організатори визнали присутність іранського дипломата недоречною через трагічні події останніх тижнів.
Британська влада анонсувала перехід до більш гнучкого нагляду за конкуренцією на ринку. Нові пропозиції спрямовані на зменшення бюрократичного тиску на компанії, що супроводжується значними державними інвестиціями у сферу штучного інтелекту.
У вищому керівництві Чеської Республіки спалахнув гострий конфлікт через ініціативу передати Україні бойову авіацію. Президент Петр Павел звинуватив своїх політичних опонентів у егоїзмі після їхньої відмови продати чотири винищувачі L-159.
Напередодні парламентських виборів японська влада вирішила піти на безпрецедентні економічні кроки. Нова стратегія Санае Такаїті передбачає скасування податків на їжу та перегляд політики жорсткої економії для стимулювання інвестицій.
Президент Сирії Ахмед аль-Шараа та лідер США Дональд Трамп провели телефонні переговори щодо стабілізації ситуації в регіоні. Сторони зосередилися на збереженні територіальної цілісності Сирії та спільній протидії загрозам ісламського тероризму.