Європарламент ухвалив резолюцію, в якій не визнає Путіна за легітимного президента РФ

Джерело: резолюція Європарламенту

25 квітня депутати Європейського парламенту засудили російські вибори президента як “фейкові” та відмовилися визнавати легітимність Володимира Путіна як глави РФ.

Депутати Європарламенту закликають держави-члени ЄС та міжнародне співтовариство не визнавати результати президентських виборів у Росії легітимними, оскільки вони відбулися на незаконно окупованих територіях України і в самій Росії не були ні вільними, ні справедливими, – зазначили у резолюції.

Європарламент закликав країни обмежити контакт з Путіним гуманітарними питаннями.

Окрім цього, в Європарламенті висловили жаль, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан привітав Путіна з його “переобранням”.

Також Європарламент закликав Кремль звільнити політичних ув’язнених, а також журналістів Евана Гершковича та Алсу Курмашеву. Євродепутати засудили систематичні порушення прав людини в Росії, переслідування критиків влади, антивоєнних активістів та придушення ЛГБТ-спільноти.

Резолюція прийнята 493 голосами “за”, 11 “проти” і 18 утрималися.

Раніше стало відомо, що Парламентська асамблея Ради Європи офіційно не визнає легітимність Володимира Путіна як президента Російської Федерації і повторює заклик до держав-членів припинити з особою усі контакти.

Відповідний заклик міститься в резолюції ПАРЄ, присвяченій загибелі російського політика Олексія Навального та “необхідності протистояти тоталітарному режиму Володимира Путіна та його війні проти демократії”. Резолюцію оприлюднили 17 квітня.

У документі мовиться, що “скасування обмежень за президентськими термінами на користь Путіна порушує не тільки Конституцію Росії, а й усталені міжнародні правові принципи”.

Варто зауважити, уряд Німеччини після президентських виборів у Росії не називає главу цієї держави Володимира Путіна президентом РФ. Такий висновок випливає з пресконференції заступниці офіційного представника уряду ФРН Крістіане Гоффман у Берліні 18 березня.

Зокрема у відповідь на запитання, чи будуть в уряді ФРН до Путіна звертатися “президент” чи інакше, Гоффман заявила: “Наразі контакти з Росією дуже скорочено. Загалом ми готові говорити і з Путіним, якщо це матиме сенс. Та наразі таких планів немає”. У відповідь на уточнювальне питання вона додала: “На цей момент ми не перебуваємо в діалозі з Володимиром Путіним, тому не обговорюємо таке питання (як його називати – ред.)”.

Зауважується, що попри кілька запитань з проханнями уточнити цей нюанс, представники уряду ФРН так і не назвали Путіна президентом РФ.

Окрім цього, у МЗС Німеччини зауважили, що відомство має намір називати Путіна “так само, як і робило це в минулому – Путін”. На запитання, чи додаватиме МЗС якесь позначення, офіційний представник МЗС ФРН Себастьян Фішер відповів: “Не пам’ятаю, щоб у минулому ми додавали якесь позначення”.

Водночас, наголосили у DW, кілька тижнів раніше представники МЗС ФРН вживали титул “президент” щодо Путіна, коментуючи, зокрема, смерть російського політика Олексія Навального та ситуацію зі свободою вираження думок у РФ.

Німеччина не визнає вибори в Росії законними і не вважає їх вільними та чесними, – наголосила Гоффман.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент країни Франк-Вальтер Штайнмаєр також наголосили, що не мають наміру вітати Путіна зі “збереженням повноважень глави РФ”.

Читайте також: Reuters: Захід засуджує «переобрання» Путіна, КНР та Індія обіцяють тісніші стосунки

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.

Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.