Європарламент ухвалив резолюцію, в якій не визнає Путіна за легітимного президента РФ
Джерело: резолюція Європарламенту
25 квітня депутати Європейського парламенту засудили російські вибори президента як “фейкові” та відмовилися визнавати легітимність Володимира Путіна як глави РФ.
Депутати Європарламенту закликають держави-члени ЄС та міжнародне співтовариство не визнавати результати президентських виборів у Росії легітимними, оскільки вони відбулися на незаконно окупованих територіях України і в самій Росії не були ні вільними, ні справедливими, – зазначили у резолюції.
Європарламент закликав країни обмежити контакт з Путіним гуманітарними питаннями.
Окрім цього, в Європарламенті висловили жаль, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан привітав Путіна з його “переобранням”.
Також Європарламент закликав Кремль звільнити політичних ув’язнених, а також журналістів Евана Гершковича та Алсу Курмашеву. Євродепутати засудили систематичні порушення прав людини в Росії, переслідування критиків влади, антивоєнних активістів та придушення ЛГБТ-спільноти.
Резолюція прийнята 493 голосами “за”, 11 “проти” і 18 утрималися.
Раніше стало відомо, що Парламентська асамблея Ради Європи офіційно не визнає легітимність Володимира Путіна як президента Російської Федерації і повторює заклик до держав-членів припинити з особою усі контакти.
Відповідний заклик міститься в резолюції ПАРЄ, присвяченій загибелі російського політика Олексія Навального та “необхідності протистояти тоталітарному режиму Володимира Путіна та його війні проти демократії”. Резолюцію оприлюднили 17 квітня.
У документі мовиться, що “скасування обмежень за президентськими термінами на користь Путіна порушує не тільки Конституцію Росії, а й усталені міжнародні правові принципи”.
Варто зауважити, уряд Німеччини після президентських виборів у Росії не називає главу цієї держави Володимира Путіна президентом РФ. Такий висновок випливає з пресконференції заступниці офіційного представника уряду ФРН Крістіане Гоффман у Берліні 18 березня.
Зокрема у відповідь на запитання, чи будуть в уряді ФРН до Путіна звертатися “президент” чи інакше, Гоффман заявила: “Наразі контакти з Росією дуже скорочено. Загалом ми готові говорити і з Путіним, якщо це матиме сенс. Та наразі таких планів немає”. У відповідь на уточнювальне питання вона додала: “На цей момент ми не перебуваємо в діалозі з Володимиром Путіним, тому не обговорюємо таке питання (як його називати – ред.)”.
Зауважується, що попри кілька запитань з проханнями уточнити цей нюанс, представники уряду ФРН так і не назвали Путіна президентом РФ.
Окрім цього, у МЗС Німеччини зауважили, що відомство має намір називати Путіна “так само, як і робило це в минулому – Путін”. На запитання, чи додаватиме МЗС якесь позначення, офіційний представник МЗС ФРН Себастьян Фішер відповів: “Не пам’ятаю, щоб у минулому ми додавали якесь позначення”.
Водночас, наголосили у DW, кілька тижнів раніше представники МЗС ФРН вживали титул “президент” щодо Путіна, коментуючи, зокрема, смерть російського політика Олексія Навального та ситуацію зі свободою вираження думок у РФ.
Німеччина не визнає вибори в Росії законними і не вважає їх вільними та чесними, – наголосила Гоффман.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент країни Франк-Вальтер Штайнмаєр також наголосили, що не мають наміру вітати Путіна зі “збереженням повноважень глави РФ”.
Читайте також: Reuters: Захід засуджує «переобрання» Путіна, КНР та Індія обіцяють тісніші стосунки
- На президентських виборах у Росії вкотре “переміг” Володимир Путін — у РФ заявили, що він набрав 87% голосів.
- Ще 15 березня президент Європейської ради Шарль Мішель “привітав” президента РФ Володимира Путіна з перемогою на виборах у Росії.
- Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш вважає, що після того, як Володимир Путін залишить політичну сцену — імперські претензії Росії, що нині стали руйнівними для України, і надалі будуть становити загрозу для Європи.
- Президент Чехії Петр Павел заявив про неприпустимість нав’язування Росією потенційних умов припинення вогню у війні, оскільки країна є агресором.
15 травня Київрада за ініціативи мера Віталія Кличка, затвердила нові заходи соціальної підтримки столичних мешканців. Окрім 10 тисяч разової допомоги містянам, домівки котрих постраждали від російських атак, Київ додатково надаватиме кошти тим, хто потребуватиме тимчасової оренди житла на час відновлення пошкодженого.Мова про 40 тисяч разової підтримки та 20 тисяч — щомісячної.
15 травня президент Володимир Зеленський своїм указом затвердив склад української делегації для переговорів із Росією у Стамбулі.
Європейський Союз скоригував критерії, за якими оцінюється можливість виключення російських олігархів із санкційних списків. Приводом для посилення стали спроби фігурантів обмежувальних списків оскаржити санкції в Суді Європейського Союзу, заявляючи про їхню “неправомірність”.
15 травня Верховна Рада проголосувала у першому читанні за основу законопроєкт про внесення змін до Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” стосовно скасування візових вимог для іноземців та осіб без громадянства, які є гуманітарними працівниками та волонтерами, на період дії воєнного стану.
Верховна Рада 15 травня підтримала законопроєкт №10355, котрим пропонують зменшити розмір пенсій для осіб, засуджених за злочини проти національної безпеки України.