Європейські країни готуються відправити 30 тисяч військових в Україну – WP

Джерело: The Washington Post

Лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційної мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.

Армійців не розміщуватимуть безпосередньо на лінії зіткнення, однак вони будуть готові втрутитись, якщо Росія спробує відновити війну. Крім того, Європа зможе перекинути підкріплення з країн, сили яких ще не перебуватимуть в Україні, якщо миротворцям буде потрібно швидко збільшити чисельність та переміститись на поле бою.

Наразі найбільший вклад в контингент — 10 тисяч військових — готова зробити Франція, повідомили два джерела. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також заявляв про готовність відправити війська в Україну для контролю за виконанням мирної угоди. Хоча він не назвав точну кількість, зауважив, що це необхідно для реалізації безпеки всієї Європи, аби завершення війни не стало “тимчасовою паузою” перед новим нападом Путіна.

Франція та Велика Британія, як єдині ядерні держави Європи, є лідерами в обговореннях, в яких беруть участь низка країн, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина та держави Північної Європи і Балтії. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекелманс заявив WaPo, що план відправлення військ в Україну вимагатиме більшого, ніж просто політична підтримка США, аби Європа мала гарантовану перевагу в разі ескалації. За його словами, Нідерланди наразі обговорюють з європейськими країнами та США, що кожен може зробити в межах спільних зусиль. Більш конкретні цифри мають з’явитись “в найближчі пару тижнів”.

Європейські союзники поки що розходяться у думках щодо характеру розгортання контингенту, включаючи кількість військ, мандат і рівень підтримки з боку США. Складність розробки плану полягає у тому, що параметри угоди з Росією, наприклад щодо ліній замороження війни, залишаються не до кінця сформульованими командою президента США Дональда Трампа.

Ще одним ключовим питанням для європейців є, як реагувати, якщо армія Путіна нападатиме на миротворців. Для цього пропонувалося ввести положення про взаємну оборону між країнами, які беруть участь у місії, яка не діятиме під прапором НАТО. Також “повинно бути чітко зрозуміло, що сили завдадуть відповіді, якщо їх атакують”, підтвердило одне з джерел.

Раніше адміністрація Трампа запитувала у європейських лідерів, скільки військових і яку техніку вони можуть виділити для потенційної місії в Україні. Своєю чергою, Європа наполягає на необхідності американської підтримки, особливо у сфері розвідки, спостереження і протиповітряної оборони для захисту військ, повідомили чотири посадовці, знайомі з обговоренням. Хоча Вашингтон виключив введення своїх військ в Україну, команда Трампа готова розглянути варіанти іншої допомоги миротворчій місії.

Між тим, для багатьох європейських держав розгортання військ також вимагатиме підтримки на батьківщині. Деяким доведеться поділитися обмеженими військовими ресурсами, тому вони не хочуть ризикувати без більш активної участі США. Наприклад, Нідерландам знадобиться схвалення парламенту. А в Польщі та Німеччині скоро вибори, і вони побоюються робити великі кроки в той час, коли війна Росії в Україні стає все більш політизованою.

Президент України Володимир Зеленський повідомив про досягнення “значного прогресу в питанні” розміщення європейських військ в країні, акцентувавши, що в Києві хочуть гарантій безпеки “не на папері, а на землі, на морі, в повітрі”.

Раніше стало відомо, що союзники вважають, що розміщення в Україні 200 тисяч західних миротворців, до чого закликав президент Володимир Зеленський у Давосі, не є реалістичним сценарієм. Це “набагато більше, ніж кількість солдатів, котрі брали участь у висадці союзників у Нормандії під час Другої світової війни”, пише видання.

Наразі українські посадовці вважають здійсненним введення 40-50 тисяч іноземних солдатів, котрі б брали участь у реалізації безпеки вздовж лінії фронту завдовжки 1000 км.

Європейські країни нині проводять детальні переговори стосовно відправлення військового контингенту до України у разі припинення чи замороження війни з Росією. За словами співрозмовників агентства, мінімальна чисельність такої місії оцінюється у 40 тисяч військових. Разом з тим, панує думка, що для захисту України від повторення російської агресії потрібно 100 тисяч військових, підтвердив представник європейських служб безпеки.

Додамо, глава Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з лідерами парламентських фракцій заявив, що підтримка Києва з боку Франції “не має меж”. Також він 5 березня 2024 року він заявив, що союзникам України час активізуватися й “не бути боягузами”. Говорячи про вторгнення Росії в Україну, Макрон заявив, що Франція та Чехія “добре усвідомлюють, що війна знову на нашій землі [в Європі], що деякі держави, які стали нестримними, щодня поширюють свою загрозу нападу на нас ще більше, і що нам доведеться жити відповідно до історії та мужності, якої вона вимагає”.

Згодом він знову висловився щодо відправлення військ своєї держави в Україну.

25 березня прем’єр-міністр Денис Шмигаль зауважив, що наразі уряд продовжує реформу МСЕК, тоді як  усі залучені міністерства та відомства злагоджено співпрацюють і реалізують поставлені завдання. 

Російські війська 25 березня обстріляли Куртівку Донецької області. Внаслідок ймовірного удару ФАБом загинули 36-річна жінка зі своєю 3-річною дитиною.

У РФ опублікували офіційний список російських та українських об’єктів, котрі не можна обстрілювати впродовж 30-денного перемир’я відповідно до домовленостей, досягнутих у Саудівській Аравії.

Сили оборони ліквідували на війні російського спортсмена-паралімпійця Олександра Работницького, срібного призера Паралімпійських ігор 2020 року в Токіо. Окупант пішов на фронт добровольцем.

Заступник начальника ГУР МО України генерал-майор Вадим Скібіцький розповів, що РФ розробила прогноз воєнних конфліктів до 2045 року, в якому передбачила 15 можливих сценаріїв. Війну проти України Кремль планує завершити до 2026 року, оскільки затяжна боротьба завадить йому конкурувати зі США та Китаєм.