Європейці вже не натякають, а вимагають – Головань про позицію Європарламенту щодо опозиції
Джерело: Ігор Головань у блозі для “Української правди”
Адвокат Ігор Головань прокоментував недавню резолюцію Європейського парламенту про Україну, зокрема частину документа щодо української опозиції.
Напередодні, 8 липня, Європарламент ухвалив резолюцію, у якій поєднав підтримку Києва у війні проти Росії з вимогами до внутрішньої політики української влади.
Документ, за словами п’ятого президента Петра Порошенка, стосується не лише оборонної допомоги та євроінтеграції, а й верховенства права, політичного плюралізму, свободи медіа та незалежності антикорупційних інституцій.
Адвокат Головань нагадав, що відповідно до Конституції України президент є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО, а реалізацію цього курсу забезпечує Кабінет Міністрів.
За його словами, резолюція “дає відповідь на питання, наскільки успішно президент гарантує, а Кабмін забезпечує”.
Ігор Головань вказав, що в документі Європарламент закликає українську владу утриматися від політично мотивованих судових переслідувань; не запроваджувати персональні санкції проти представників опозиції; не запроваджувати персональні санкції проти лідерів громадянського суспільства, оскільки така практика підриває демократичні стандарти і суспільну довіру.
“Європейці вже не натякають. Прямо вимагають, називаючи речі своїми іменами. І якщо наша влада не прислухається, перед нашим носом цілком можуть грюкнути європейськими дверима”, – підкреслив він.
Найближчим “іспитом” адвокат назвав 10 липня – цього дня Верховний Суд має проголосити рішення у справі про скасування персональних санкцій проти Петра Порошенка.
- 30 червня у Верховному Суді відбулося чергове засідання у справі за позовом п’ятого президента України Петра Порошенка до чинного глави держави Володимира Зеленського стосовно оскарження указу про запровадження санкцій. Порошенко заявив про тиск на суд.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга прокоментував удар РФ по підприємству “Олейна”, що належить американському агробізнес-гіганту Bunge.
10 вересня російські окупанти завдали ще одного удару по торговельно-розважальному центру в центрі Сум. Напередодні внаслідок атаки на територію ТРЦ загинули троє людей, ще 14 постраждали.
За даними медіа, Рязанський нафтопереробний завод, який належить “Роснєфті” та забезпечує Москву пальним, припинив роботу після атаки дронів 6 вересня.
Навесні 2026 року Велика Британія, Норвегія та США зірвали російські військові навчання біля архіпелагу Шпіцберген, під час яких російські підводні човни відпрацьовували застосування секретної зброї проти критично важливих підводних кабелів, розповіли двоє західних посадовців.
У межах системної роботи із протидії російським спецслужбам та недопущення дестабілізації ситуації в Україні, контррозвідка СБУ зірвала замовне вбивство відомого громадського активіста на Київщині.