ЮНЕСКО оновила список культурних пам’яток в Україні, пошкоджених з початку повномасштабного вторгнення
Джерело: ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО заявила, що станом на 26 липня в Україні зафіксували пошкодження 274 культурних об’єктів від початку повномасштабного вторгнення Росії. Найбільше таких зафіксували у Донецькій (78) та Харківській областях (55).
Організація заявила про руйнування 117 релігійних об’єктів, 27 музеїв, 98 будівель, що мають історичну та/або мистецьку цінність, 19 пам’ятників, 12 бібліотек й одного архіву. Їхні представники проводять попередню оцінку збитків, завданих культурним цінностям.
“ЮНЕСКО також розробляє разом зі своїми партнерськими організаціями механізм незалежної скоординованої оцінки даних в Україні, включаючи аналіз супутникових знімків, відповідно до положень Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року”, – додали у повідомленні.
На третьому місці за кількістю пошкоджень – Київська область (38 об’єктів). Надалі йде Луганська (33), Чернігівська (17), Запорізька та Сумська (по 12 об’єктів), Одеська та Миколаївська (по 8), Херсонська (6), Житомирська (3), Вінницька (2) і Дніпропетровська та Львівська області (по 1).
- Експерти ЮНЕСКО рекомендують включити Венецію до списку Всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою, оскільки Італія робить недостатньо для захисту міста від впливу зміни клімату та масового туризму.
- 29 липня до Одеси прибула місія Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) для оцінки шкоди завданої культурним і релігійним об’єктам ракетними ударами російської армії впродовж 19-23 липня.
17 листопада вибухотехніки знешкодили бойові частини двох російських безпілотників, які не здетонували під час атаки у Рівному.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що удари Сил оборони по Керченському мосту є захистом від російської агресії.
17 листопада російська влада скликала екстрене засідання після часткового обвалення Кримського мосту внаслідок атаки ЗСУ. Комісію з ліквідації наслідків очолив віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін.
Зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, запланована на четвер у китайському Шеньчжені, навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Позиції та очікування трьох лідерів надто різняться, аби розраховувати на значний прорив. Для Кремля головним результатом може стати сама зустріч і спільна фотографія президентів США, Китаю та Росії, яка дозволить Москві провести паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року.
Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас намагається домогтися повернутися до переговорів щодо припинення російсько-української війни після того, як її не включили до команди, котра представляє Європу в перемовинах.