ЮНЕСКО оновила список культурних пам’яток в Україні, пошкоджених з початку повномасштабного вторгнення

Джерело: ЮНЕСКО.

ЮНЕСКО заявила, що станом на 26 липня в Україні зафіксували пошкодження 274 культурних об’єктів від початку повномасштабного вторгнення Росії. Найбільше таких зафіксували у Донецькій (78) та Харківській областях (55).

Організація заявила про руйнування 117 релігійних об’єктів, 27 музеїв, 98 будівель, що мають історичну та/або мистецьку цінність, 19 пам’ятників, 12 бібліотек й одного архіву. Їхні представники проводять попередню оцінку збитків, завданих культурним цінностям.

“ЮНЕСКО також розробляє разом зі своїми партнерськими організаціями механізм незалежної скоординованої оцінки даних в Україні, включаючи аналіз супутникових знімків, відповідно до положень Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року”, – додали у повідомленні.

На третьому місці за кількістю пошкоджень – Київська область (38 об’єктів). Надалі йде Луганська (33), Чернігівська (17), Запорізька та Сумська (по 12 об’єктів), Одеська та Миколаївська (по 8), Херсонська (6), Житомирська (3), Вінницька (2) і Дніпропетровська та Львівська області (по 1).

12 серпня у селищі Золочів Богодухівського району російський безпілотник атакував будівлю навчального закладу.

12 серпня голова Запорозької ОВА Іван Федоров повідомив, що обласний центр нині ліквідовує наслідки однієї з наймасованіших атак за минулі роки. Унаслідок російського удару загинули семеро осіб, ще 24 мешканці міста зазнали поранень.

Росія почала імпортувати бензин з Індії, оскільки удари України по НПЗ викликають гострий дефіцит на внутрішньому ринку. Це перший випадок, коли Москва імпортувала пальне з південноазійської країни.

Проблеми з пальним у Росії знову загострилися після нових ударів Збройних сил України по нафтопереробних заводах. Обмеження на продаж бензину на автозаправних станціях поширилися щонайменше на 16 російських регіонів.

У Києві найнижчий рівень забезпеченості укриттями зафіксували у Деснянському районі — захисні споруди там можуть розмістити лише 39% мешканців. В інших районах столиці показник становить від 70% до понад 100%.